«Базарна війна» у Бердичеві набирає нових обертів?

Вже десять років у нашому місті триває своєрідна «базарна війна», яка то стихає, то спалахує з новою силою із незавидною регулярністю. Прикметна деталь: загострення, зазвичай, відбуваються у період виборчих кампаній, незалежно від того — президентські, парламентські чи місцеві вибори мають проходити. Дивного тут мало: ринок, при вмілому підході, може стати потужною силою. Щоправда, політичною ідейністю тут, схоже, надто не переймаються, хоча в окремі періоди демонструють завидну політичну монолітність. Наприклад, десять років тому ледь не всі, хто мав причетність до Кооперативного ринку, стали соціалістами. За півтора роки партійні прапори були змінені на “нашоукраїнські”, а ще через кілька років — на зовсім інші.

Наразі у стосунках місцевої влади та Кооперативного ринку намітилося чергове загострення. Та щоб розібратися у його суті, треба хоч трохи зазирнути у глибину взаємовідносин. Зробити це не просто, адже у кожної зі сторін - своя правда. Ми ж, зі свого боку, спробуємо викласти власний погляд на те, що відбувається, адже відстежуємо проблему вже понад десять років, тому володіємо значним обсягом інформації.

ПОЛІТИЧНІ ІГРИ

Якщо коротко, то коріння конфліктних ситуацій сягає дев’яностих років. Тоді окремим рішенням міської ради було надано можливість реалізаторам промислової продукції, які торгували на той момент на так званому “свинячому” ринку на вулиці Чуднівській, робити це і на Кооперативному ринку (у той час тут продавали сільгосппродукцію). Правда, тільки у чітко визначені дні тижня. Та не зогляділися, як “промисловці” за кілька років не тільки стали повноправними господарями на Кооперативному ринку, торгуючи тут вже щодня, але й витіснили з території бабусь і дідусів, які продавали картоплю та іншу городину. У підсумку, останні змушені торгувати навколо ринку, на проїжджій частині.

У 2004 році виникла спроба врегулювати цю ситуацію. На той момент у місті з’явився повністю обладнаний новий ринок “Бердичівський” на території колишнього військового містечка на вулиці Короленка. Планувалося, що саме тут і торгуватимуть реалізатори промислової групи товарів із Кооперативного ринку. Але останні подібну ідею сприйняли в штики, не бажаючи звільняти насиджене ласе місце у центрі Бердичева. Момент був обраний не надто вдалий: наближалися президентські вибори, тому у процес втрутилася політика, кандидати спробували використати цю ситуацію на свою користь.

Спершу, ні тоді, ні в інший час заманити когось на ринок “Бердичівський” не вдалося. Тим часом, з урахуванням нових вимог і законодавства, і економічної конкуренції, постало питання зонування території Кооперативного ринку та його реконструкції. На ринку довго упиралися цьому, адже після реконструкції кількість торговельних місць (а з ними — прибутків) мала б суттєво зменшитися. Зрештою, до зонування приступили, але остаточно реконструкцію не завершили.

Про це можна було б розповідати багато, але у попередні роки ми вже неодноразово знайомили своїх читачів із ситуацією навколо ринку. Тому, вважаємо, наразі у цьому немає особливої потреби.

І САМ НЕ ГАМ, І ДРУГОМУ НЕ ДАМ

Та є ще одна проблема, яка і стала нині причиною чергового сплеску емоцій — критий ринок. Здавалося б, у його історії вже поставлено крапку. Нагадаємо, критий ринок — чи не найвідоміший бердичівський довгобуд. До пори - до часу, права на нього належали міській раді та Облспоживспілці, яка є власником Кооперативного ринку. Сторони ніяк не могли дійти згоди, хто добудовуватиме об’єкт: місто достатніх коштів не мало, Облспоживспілка теж не поспішала цього робити. Перцю стосункам додавало те, що сторони не могли дійти згоди з приводу частки власності у критому ринку. Тому кілька років пішло на судову тяганину з цього приводу. Паралельно влада вела пошук покупця належної їй частки у довгобуді: об’єкт треба було добудовувати.

Спочатку, відповідно до законодавства, викупити частку міста було запропоновано іншому співвласнику — Облспоживспілці. Там, начебто, і не заперечували проти цього, але й не погоджувалися: спочатку хотіли взагалі отримати цю частку безкоштовно, а потім погодились купити, але у розстрочку платежу на ...десять років. Очевидно, що владу не задовольнила така пропозиція, яка, м’яко кажучи, суперечить закону. Коли ринок відмовився викупляти частку міста, зробити це запропонували самим підприємцям за прикладом універмагу “Ювілейний” (свого часу бізнесмени гуртом викупили приміщення універмагу). Зважаючи на кількість торгуючих на Кооперативному ринку та тодішню ціну об’єкта (близько двох з половиною мільйонів гривень), для кожного із них вартість частки була б відносно незначною — кілька тисяч гривень. Але і підприємці від такої пропозиції відмовилися.

Кілька років тому знайшовся реальний покупець — житомирське підприємство “Полісся-Продукт”, яке викупило частку міської громади у праві власності критого ринку за кілька мільйонів гривень. Та до будівництва взятися одразу не вдалося: довелося довго з’ясовувати стосунки з Облспоживспілкою стосовно етапів та принципів будівельних робіт.

Ще у 2000 році рішенням сесії міської ради Кооперативний ринок було позбавлено права користування земельною ділянкою під критим ринком. Територію навколо нього виділяли для торгівлі, але з обов’язковою умовою: дострокового припинення договору оренди за умови початку будівництва критого ринку. Так тривало кілька років.

ПОШУКИ КОМПРОМІСУ

І раптом зараз на ринку розпочалися хвилювання. Принаймні, голова тамтешньої асоціації підприємців, які торгують на ринку - Олександр Доманський звернувся до директора ринку Миколи Адамчука з листом. Стверджував, що підприємці “глибоко стурбовані своїм підвішеним станом”. Адже не знають, скільки ще зможуть торгувати на ринку. У свою чергу, Микола Адамчук надіслав звернення міському голові Василю Мазуру. Мовляв, існують чутки, що підприємців збираються “турнути” зі спірної території, як, за словами Миколи Адамчука, повідомляють окремі ЗМІ. Тож він просив спростувати або підтвердити ці чутки.

Аби всі дізналися правду із перших вуст, представники міської влади організували зустріч зацікавлених сторін, на яку запросили і представників адміністрації ринку, і підприємців. Будемо відверті: ця зустріч особливого конструктиву у діалог не внесла. Щоправда, підприємці із перших вуст почули, що ніхто не збирається їх виганяти із території перед критим ринком. Це знаходиться у прерогативі власників критого ринку — компанії “Полісся-Продукт”, та вони не тільки не змушують підприємців звільняти територію, але й надали можливість торгувати там без внесення платежів, які збирав Кооперативний ринок (про це ми вже повідомляли у попередньому номері “БН”). Більше того, розуміючи, що рано чи пізно будівництво критого ринку буде продовжено, представники міської влади розробили комплекс заходів, під час яких будуть враховані й інтереси підприємців. Зокрема, найближчим часом розпочнеться реконструкція вулиці Чорновола (поруч із ринком), на яку потім перемістять підприємців. Щоб ні у кого не виникало претензій, торгові місця на вулиці Чорновола будуть розподілені шляхом жеребкування. Далі, коли критий ринок буде добудований, нинішні підприємці, які здійснюють перед ним торгівлю, отримають місця у цьому об’єкті.

ЗІНІЦІЮВАВ І ВІДМОВИВСЯ

Така пропозиція влаштувала багатьох, крім, здається, адміністрації Кооперативного ринку. Виникло враження, що ініціатива і контроль над ситуацією від них вислизає. Тому з’явилися інші аргументи. Директор ринку Микола Адамчук висловив публічні претензії на адресу  міської влади. Буцімто, Кооперативний ринок в останні роки постійно притісняють, відбирають у нього землю, не дають нормально працювати. Як приклад, він навів той факт, що ТОВ “Полісся-Продукт” було виділено більшу ділянку, ніж вилучено у ринку (вилучення відбулося ще у 2000 році). За твердженням Миколи Адамчука, “зайві” сім соток землі незаконно конфіскували у ринку і віддали бізнесовій структурі.

Щоб раз і назавжди зняти всі питання, на згаданій зустрічі було прийняте рішення: провести обстеження всіх земельних територій як на самому ринку, так і суміжних. Така пропозиція була сприйнята схвально всіма присутніми, у тому числі — Миколою Адамчуком. Тож створили спеціальну комісію, до складу якої увійшли представники двох профільних депутатських комісій, спеціалісти державних земельних служб, підприємці, члени “Самороборони”. Проти участі у діяльності комісії не заперечували і представники ринку.

Та лише справа дійшла до конкретних дій, ситуація різко змінилася. Згадана комісія вирішила працювати не тільки із паперами, але й безпосередньо на місці — захотіли переміряти всі ділянки. Саме тому виїхали безпосередньо на ринок. Але Микола Адамчук брати участь у виїзному засіданні комісії публічно і категорично відмовився, не надіслав він і своїх представників. Тому вирішили обійтися без нього.

Кілька годин кожен бажаючий мав змогу спостерігати за роботою фахівців, вносити свої пропозиції і зауваження. Далі кілька днів пішло на те, щоб звести воєдино всі виміри і покласти їх на картографічні зображення. А потім було організовано нову зустріч за участю всіх зацікавлених сторін та журналістів. Однак, Микола Адамчук від участі у зустрічі відмовився, хоч, по своїй суті, і був ініціатором проведення такого масштабу робіт.

ХАПАЮТЬ, ТА НЕ СВОЄ

Певною мірою, поведінка директора Кооперативного ринку здавалася дивною. Але потім, на засіданні комісії, було озвучено інформацію, яка значною мірою розставила крапки над “і”.

Підемо окремими пунктами. Перше. “Полісся-Продукту” дійсно виділили дещо більшу ділянку, ніж влучили чотирнадцять років тому у ринку. Але новий орендар все одно не буде використовувати ділянку для підприємницької діяльності, оскільки на ній розташована трансформаторна підстанція. Зате платитиме за неї, чого не робив ринок.

Друге. Виділивши більшу ділянку “Полісся-Продукту”, ніхто не забирав землі у Кооперативного ринку. Хоча, при цьому, сама територія ринку наразі дійсно є меншою, ніж зазначено у відповідному документі на право постійного користування. Але тут з’ясувалися інші цікаві деталі. Свого часу ринку у постійне користування виділялася земля, на якій, у тому числі, розташовані не лише торговельні ряди, але й капітальні приміщення на зразок магазинів та інших споруд. Частину цих об’єктів ринок у попередні роки благополучно реалізував іншим особам (їхні імена не називалися, але подейкують, що нові власники є наближеними до адміністрації ринку), разом із землею, новим власникам переходила і земля. Таким чином, логічно, що земельний наділ ринку скорочувався. Але зміни у відповідні документи не вносилися. Та про це згодом.

Третій момент. Насправді, ринок користується значно більшим розміром земельних ділянок, ніж йому офіційно виділено. Приклад цьому — наділи на вулиці Ширшова (законна проїзна частина, за торгівлю на якій дирекція збирає кошти), та територія на вулиці 30-річчя Перемоги (перед магазином “Саната” і поруч із хімчисткою). На момент зустрічі на цьому вирішили не надто зациклюватися, давши можливість в усьому розібратися правоохоронцям.

І четвертий момент. Щоб відгородитися від сусідів (у даному випадку - “Полісся-Продукт”) керівництво Кооперативного ринку почало зводити капітальний, із фундаментом, паркан. Все б нічого, але паркан будували на території, яка орендується ...ТОВ ”Полісся-Продукт”. Таким чином, у цього підприємства адміністрація ринку “відхопила” понад сімдесят метрів землі (що в існуючих розмірах є суттєвим).

ЗАДОВОЛЕНІ УСІ?

Здавалося б, у цій історії можна було б ставити крапку. Принаймні, присутні на зустрічі підприємці “нової території” (перед критим ринком) залишилися повністю задоволеними почутою інформацію. Вони переконалися, що насправді у ринку ніхто і нічого не забирав. Навпаки, саме ринок займається захопленням земель, ще й прикривається при цьому захистом інтересів, нібито, своїх працівників (це нічого нікому не нагадує на міждержавному рівні?).

Залишився задоволеним почутим і голова асоціації приватних підприємців Олександр Доманський, який так був само присутнім на зустрічі. Принаймні, на всі поставлені запитання він отримав чіткі відповіді, а сам резюмував, що змушений “діяти на два боки”. На чиї боки — не уточнив, але спробуємо висловити судження про те, що одна сторона  - підприємці, яких має захищати його організація, а інша сторона - адміністрація ринку. Така двоякість породжує більше питань, ніж відповідей. Але це - підстава для інших публікацій. Наразі  - мова про інше.

ТУПИКОВА СИТУАЦІЯ

Начебто, на усі питання з’явилися вичерпні відповіді. Але це насправді не так. З огляду на розвиток подій минулих років не стане перебільшенням спрогнозувати і розвиток наступних. Перше: навряд чи Микола Адамчук “проковтне” таку інформацію. Адже, по суті, ринок втратив значу частину земель, про що відомо великій кількості людей, насамперед — підприємцям (які платили гроші), правоохоронцям та представникам інших контролюючих органів. У той же час, він опинився у своєрідному тупику. Навмисно чи ні, але посприяв цьому і голова Асоціації приватних підприємців Олександр Доманський на підконтрольному йому інтернет-ресурсі. Почувши всі аргументи стосовно земельних питань (як вже зазначалося вище), Олександр Доманський поставив питання про необхідність змінювати державний акт на право постійного користування земельною ділянкою на основній території ринку. Аргумент — сама ділянка нині є меншою, ніж зазначено в акті.

Піднята головою Асоціації приватних підприємців проблема - дуже серйозна. Будь-яка перевірка контролюючих органів може поставити Миколі Адамчуку серйозні питання з цього приводу.

БУДЕ НОВИЙ КЕРІВНИК?

Однак, міняти акт ніхто не поспішає. Причини можуть бути різні. Хоча, висловимо власне судження: початок процесу зміни акту може стати і початком зникнення Кооперативного ринку у його нинішньому вигляді, чи то пак — під нинішнім керівництвом.

Справа у тому, що наразі такого поняття як “постійне користування” земельною ділянкою, по суті, не існує. Принаймні, для такої структури, як приватний ринок. Їй можуть надати ділянку на певний термін, але аж ніяк не у постійне користування. Та не варто забувати про інший момент: у випадку переоформлення документів ділянку надаватимуть на загальних підставах. У тому числі — через відповідний конкурс. І не факт, що саме нинішній власник Кооперативного ринку, який не завжди виконує взяті на себе зобов’язання, виграє цей конкурс. Прецеденти у Бердичеві вже були: кілька років тому рішенням сесії  було розірвано договір оренди зі структурою, яка користувалася Північним ринком у районі М’ясокомбінату. Саме через невиконання нею взятих зобов’язань.

Тож і не поспішає Кооперативний ринок міняти правовстановлюючі документи на землю, незважаючи на те, що у цих паперах наявні невідповідності фактичним обставинам. Та це ще не значить, що без ініціативи ринку нічого не буде мінятися. Як стало відомо нашим журналістам, у Бердичеві ініціативна група вже почала підготовку до проведення громадських слухань з цього приводу. Адже питання ринку стосується не тільки його представників, але й усієї громади. Тому під час слухань планується поставити питання про приведення діяльності ринку у повну відповідність із законодавством. У протилежному випадку буде ставитися питання про передачу цієї території іншому орендарю зі збереженням функції ринку.

БЕЗКІНЕЧНІ ПЕРЕПИСКИ

Наостанок відзначимо ще кілька фактів. Попередня публікація у “БН” з приводу стягнення адміністрацією ринку коштів за користування ділянкою, на яку вона не має жодного права, викликала доволі жваву реакцією. У практиці нашої газети ще не було жодного випадку, щоб вже за кілька годин після виходу свіжого номера, на адресу редакції надійшла вимога про спростування опублікованої інформації. А саме так відбулося відносно згаданої публікації. В обідню пору троє жінок-підприємців (як вони представились), у прямому сенсі, почали ломитися у редакцію, вибиваючи кулаками двері. Як виявилося, жінки принесли не тільки колективний лист-спростування, але й копію звернення на адресу Миколи Адамчука, у якому вони просили стягувати з них гроші за торгівлю на території, до якої він не має жодного відношення. Ми ніколи не відмовляємо жодній зі сторін у можливості висловитися, тому і публікуємо згаданий колективний лист, хоч і маємо з цього приводу певні перестроги. Принаймні, якось дивно виглядає, що лист надрукований на одному листку, а підписи підприємців - стоять зовсім на іншому. Чи знали ці люди, за що насправді підписувались?

Відзначимо, що вже за годину після отримання листа-спростування, ми одержали копію іншого, адресованого Миколі Адамчуку. Там підприємці “нової території” просили у директора ринку забрати прилавки, незаконно встановлені на ділянці перед критим ринком. На що Микола Адамчук відмовив із “залізним” аргументом: прилавки він не забере, доки свій висновок стосовно спірної території не зробить прокуратура.