Бердичівські водолази ризикують життям за невелику зарплату

За кордоном – дорого, на вітчизняному півдні – страшно. Враховуючи такі життєві реалії, заздалегідь спланувати  літній відпочинок бердичівлянам навряд чи вдасться. Безкоштовно і відносно безпечно можна буде засмагнути хіба що на міському пляжі, а покупатися у небурхливих водах рідної Гнилоп’яті. Чи готові у Бердичеві до масового напливу відпочивальників, днями з’ясовували на засіданні виконавчого комітету. Про свою роботу та підготовку до нового купального сезону звітувала міська комунальна пошуково-рятувальна служба на воді (МКПРСВ).

По суті, служба виконує функції та обов’язки, які покладаються на державні органи, але при цьому фінансується з міського бюджету. Місто не зобов’язане утримувати такий підрозділ власним коштом, але іншого виходу просто немає, бо на кону стоять людські життя. Так, у 2013 році бердичівські водолази врятували 4 людини (в т.ч. одну дитину) та попередили ще 9 нещасних випадків на воді. За три місяці поточного року результати їхньої роботи ще більш вражають: вихід на крихку кригу ледь не занапастив 8 людей, які залишилися живими лише завдяки професійним діям рятувальників (ще 11 випадків було попереджено).

Водолази-рятувальники щоденно і круглий рік ризикують своїм життям. І це при тому, що отримують невисоку заробітну плату: залежно від кваліфікації, їхні оклади коливаються в межах 1200-1400 грн. Та й загалом життя рятувальника застраховане лише на 30 тис.грн.

І навіть не зважаючи на це, знаходяться люди, які надали перевагу цій професії. Наразі особовий склад Бердичівської МКПРСВ налічує 8 осіб (керівник, бухгалтер та 6 рятувальників). Нещодавно у службі відбулася реорганізація – омолодився особовий склад, тепер середній вік її працівників - 27 років. До речі, двоє водолазів-рятувальників  пройшли за свій рахунок навчання у київській морській школі. Саме вони під час крихкого льоду вже рятували п’ятеро людей.

Гроші, профінансовані з міського бюджету на потреби МКПРСВ (280 тис.грн. - у 2013 році та 68 тис.грн. - у 2014-му), цілком себе виправдовують. І йдуть вони не лише на заробітну плату працівників, але і на технічне обслуговування та оснащення. У зв’язку із зношеністю плавзасобів, які експлуатуються більше 30 років, щороку витрачаються значні кошти на те, щоб утримувати їх «на плаву». А ще необхідно постійно оновлювати водолазне спорядження та рятувальні засоби. Наприклад, лише один гідрокостюм коштує близько 15 тис.грн. (за старими цінами). Добре, хоч медикаменти для надання першої невідкладної допомоги благодійно надають аптеки. Офіційно купальний сезон у Бердичеві розпочнеться з 15-го травня і триватиме до 31-го серпня. В цей період відбувається посилене денне чергування рятувальників та медичного працівника (а під час проведення масових заходів і випускних вечорів також і в нічний час). Але, незважаючи на те, який день і місяць на календарі, рятувальники завжди мають бути напоготові. Те, що так і є, у минулому році засвідчила атестація служби в Міністерстві з надзвичайних ситуацій України. А у квітні цього року МКПРСВ перевірила Державна інспекція з техногенної безпеки. Оцінка служби – «готова до дій за призначенням». Цікаво, що прискіпливі ревізори під час проведення перевірки не змогли знайти бодай якихось недоліків у роботі бердичівських рятувальників, тож довелося обмежитися формальним зауваженням – підфарбувати катери і човни.

В процесі підготовки до нового купального сезону вже проведена розчистка дна водної акваторії Гнилоп’яті в зоні масового відпочинку. У минулому році це зробили на совість, тому під час купань не було жодних травмувань та порізів у воді. Також під час чергового суботника на пляжі рятувальники разом учнями п’ятої школи висадили близько сотні молодих дерев, а працівники МКАРСу замінили світильники. Тож тепер місце відпочинку бердичівлян на березі річки освітлене й озеленене, прибране й окультурене (не вистачає тут хіба що «свіженького» пісочку). І чергові – завжди на посту. Введення нових штатних посад водолазів-рятувальників дає можливість у купальний сезон оперативно, через 60-90 секунд, почати рятувальну операцію на воді. Але краще цієї інформації не перевіряти, як і не лізти в річку у нетверезому стані. Бо, як свідчить статистика, переважна більшість нещасних випадків на воді трапляються з тими, хто хильнув зайвого. У цьому плані рятувальники дуже сподіваються на допомогу міліції.