Щороку у місті Бердичеві проводиться низка святкових заходів, присвячених перемозі українського народу у другій світовій війні. А безпосередньо 9 травня влаштовується традиційний мітинг, на якому представники влади, учні загальноосвітніх закладів міста, студенти, викладачі, громадські діячі та просто свідомі бердичівляни вшановують пам'ять загиблих біля пам’ятника Вічного вогню на площі Соборній і дякують ветеранам за їх безсмертний подвиг. Працює польова кухня, проводиться парад військової техніки та урочиста хода до військового кладовища. Ветерани у автомобілях проїжджають живим коридором, приймаючи квіти від жми елів міста. Та цього року у зв’язку з ситуацією у країні 9 травня від деяких запланованих заходів довелося відмовитися з метою безпеки городян.
На урочистому зібранні громадськості біля пам’ятника Вічному вогню вже не було такої кількості людей, як завжди. Хоч багато бердичівлян і прийшли на мітинг усією сім’єю. Не дивлячись на те, що Бердичів – мудре місто, у якому живуть переважно толерантні люди, що виступають за єдність і процвітання України, про всяк випадок було вирішено не допускати дітей до участі у святкових заходах. Не було живого коридору, не було параду військової техніки, оскільки зараз бердичівські військовослужбовці у переважній більшості несуть службу на сході країни, виконуючи поставлені завдання по обороні кордонів нашої держави. А сам мітинг проходив під посиленим наглядом співробітників міліції та представників Самооборони і добровільної дружини громадського формування «Честь і порядок». З метою недопущення можливих провокацій з боку сепаратистів, які могли спеціально з цією метою приїхати до Бердичева, напередодні 9 травня на в’їздах у місто було виставлено блокпости, на яких чатували самооборонівці разом зі співробітниками правоохоронних органів.
Прийнявши такі міри перестороги, міська влада спільно з представниками громадськості все ж вирішила не відмовлятися від запланованого урочистого зібрання громадськості. Зі словами привітання до ветеранів та усіх бердичівлян звернувся міський голова Василь Мазур, у свою чергу ветерани поділилися своїми фронтовими спогадами. Слово мали і представники від молодого покоління міста Бердичева. Разом з усіма квіти до пам’ятника вічного вогню від імені нашого народного депутата Анжеліки Лабунської поклали її помічники Володимир Пономарчук та Валентин Бортник. Загалом на мітингу було надзвичайно багато українських прапорів та людей у вишиванках – від звичних червоних прапорів та георгіївських стрічок було вирішено відмовитися, хоча були зафіксовані поодинокі випадки, коли на грудях котрогось з учасників мітингу була Георгієвська стрічка. Та виключно по незнанню, а не з лихими намірами. Не було чути і традиційних пісень про війну на російській мові – їх майже повністю замінили українськими.
Саме у День Перемоги слухаючи розповіді ветеранів про свої важкі фронтові будні розумієш: нам не потрібно лихо війни, нам не потрібні звуки автоматних черг на вулицях нашого міста, нам не хочеться бачити сльози та кров наших дітей. У Бердичеві повинен звучати веселий дитячий сміх, а не вибухи снарядів. За роки другої світової війни місто Бердичів втратило половину всіх своїх жителів, було знищено промисловість, зруйновано велику кількість житлових будинків, і це не повинно повторитися. У великій мірі саме від нас залежить, якими будуть наша Україна і наше рідне місто Бердичів завтра. Тому 9 травня – зараз являється не лише символом далекої перемоги 1945 року – це також і символ майбутньої перемоги українського народу над ворогом, що йде на нас загарбницькою війною. Згадуючи подвиг наших дідів-прадідів у роки другої світової війни ми повинні усвідомити, що на наших плечах зараз лежить обов’язок зберегти пам'ять про їх героїчні подвиги та у випадку небезпеки взяти на себе обов’язок захистити свою рідну землю, своїх рідних і близьких так, як це зробили у свій час вони.
Денис ЗАРЕМСЬКИЙ
Смотреть весь фоторепортаж
БЕРДИЧІВ ДІЛОВИЙ 
Просмотрено: 759 раз
