Гришковецький скульптор прикрашає світ

Кілька тижнів тому кінцеву зупинку автобуса в Гришківцях прикрасила незвична дерев’яна скульптура. Із стовбуру старої верби талановитий майстер витворив справжнє чудо. Цим чудесником виявився житель Гришковець Олег Отставнов, якого, як виявилось згодом, знають чи не в усій Україні. А щоб жителі Бердичева і району теж дізнались про талановитого земляка, ми взяли в нього невеличке інтерв’ю. 

Народився майбутній скульптор в Гришківцях, навчався в Бердичівській художній школі. Навчався навіть більше, ніж зазвичай. Тоді в школі проводилось щось, типу виробничого експерименту, і тим учням, які закінчували додатково рік навчання давали диплом про набуття професії художника-оформлювача. До армії довелось навіть попрацювати школі вчителем малювання.

Ще в ті часи найбільшим творчим уподобанням Олега був не живопис, а різьба по дереву. Як тоді було модно, вирізав фігури звірів - голови оленів кабанів та ведмедів, орлів та інші.

У важкі 90-ті доля закинула митця до Чехії, де за чотири роки він навчився у місцевих майстрів дерев’яних промислів нових технологій та нових підходів до роботи. А ще, побачив ту саму «гарну» Європу, до якої ми всі так прагнемо. Ошатні газони, гарні парки, утилітарні споруди зроблені із смаком і культурою та радують око жителів. Особливо вразив цей контраст тому, що Олегу Отставнову, перед Чехією довелось працювати в Росії.

Остаточно думка про те, щоб продовжити свою творчість у жанрі великих дерев’яних скульптур прийшла у 2008 році. Спочатку сам шукав замовників, а згодом славу про незвичного майстра почали передавати один одному вдячні клієнти. Не одну приватну оселю прикрасили його фігури, але сам майстер завжди хотів, щоб його витвори могли бачити не лише власників маєтків, їх родичі чи слуги, але й усі пересічні українці. Саме тому він залюбки погоджувався виконувати замовлення комунальних організацій за набагато менші гроші.

Так, тривалий час Отставнов співпрацював з дирекцією Житомирського парку ім.. Гагаріна. Там йому замовили цілу алею казкових скульптур – Змій Горинич, королівський палац, та інші. Мер Чуднова Розвадовський замовив майстру оформлення одного з дитячих садочків та прикрашання скульптурами центральної вулиці селища. Аналогічні замовлення від керівництва міст надходили з Вінниці, Тульчина та ще декількох.

Саме тому Олег сам запропонував зробити в Гришківцях скульптурну композицію. Власниця магазину «Пікнік» отримала дозвіл на знесення аварійної верби, але зробила це так, як порекомендував їй скульптор. Адже він добре бачить що може вийти з будь-якого дерева. Також підприємці зробили риштування і надали можливість підключити електроінструменти. А далі – тільки уява митця, тільки сильні руки різбляра, тільки натхнення і точний розрахунок.

Як розповів Олег, спочатку він вишукував до своїх робіт якісь креслення, ескізи, фотографії, а згодом немов відкрилось друге дихання, і ці образи просто почали виринати в уяві. Буває, просто побачить якесь дерево, а перед очима постають фігури, які можуть з нього вийти, враховуючи товщину, кривизну, гілля, нарости, сучки, тощо.

Крім позитивних відгуків доводилось майстру чути й немало критики. За ту саму алею в Житомирському парку проти нього виступила обласна спілка художників. В репортажі по місцевому «СоюзТВ» обурювались і формою, і змістом, і якістю скульптур. Можливо саме тому зірвалось ще декілька замовлень від комунальників обласного центру, адже місцеві «професійні» художники відчули неабияку конкуренцію з боку Гришковецького митця.

Крім досвіду чеських майстрів, йому дуже знагодився приклад і місцевого майстра з Овруча, який навчив користуватись бензопилою та болгаркою, неначе бритвою вправлятись. Адже ручним інструментом, долотом чи різцями, доводиться лише іноді користуватись для дрібних деталей – очі, або що.

До речі, якщо вважати, що скульптура в Гришківцях немов стоїть на в’їзді в Бердичів з Житомира, то з протилежного боку, фігури майстра з’явились ще раніше, адже саме він працював над зовнішнім декором кафе «Артур»

Останнім часом в тематиці скульптур беруть верх українські образи – козаки, тризуби, тощо. Тобто, політика теж втручається в творчий процес, а ще більше в економічну його складову. Так, восени та взимку було дуже багато різноманітних замовлень від власників ресторанів та готелів, а навесні, більшість, на жаль відпали. В людей з’явилась непевність у завтрашньому дні. Хоча, портфель замовлень зовсім пустим не залишився.

На запитання про помічника чи спадкоємця, Олег віджартувався: «Дружина зараз лише в «роддомі», якщо буде хлопчик, значить буде кому передавати ремесло».

«А взагалі, за все потрібно дякувати Богу, - закінчуючи інтерв’ю сказав скульптор, - тільки Йому потрібно дякувати за той дар, який в мене є, тільки з Богом треба допомагати людям, дарувати їм красу».

Ну і насамкінець, Олег Отставнов побажав усім бердичівлянам, та й взагалі усім людям, щоб не ламали і не нівечили красу як природну, так і рукотворну: «Спочатку спробуйте самі таке створити, щоб потім обмальовувати чи ламати».