Де у заголовку поставити кому намагались у вівторок по обіді депутати Бердичівської міської ради на засіданні постійної комісії ради з питань комунальної власності та землі.
На центральному ринку вже зранку почали точитись чутки, що у міськвиконкомі збираються знову щось робити з торгуючим людом, тому від підприємців, об’єднаних в асоціацію, на засідання делегували керівника спілки, а трохи згодом до кабінету секретаря ради, де проходило засідання, прибули ще й юрист кооперативного ринку та власник «проблемної» будівлі поблизу автобусної зупинки Василь Діжківський.
Але останні за хвилину вийшли з кабінету, як тільки дізнались, що ні питання кооперативного ринку ні питання будівництва критого тут розглядатись не будуть. Але про торгівлю все-таки йшлося більшу частину часу засідання. А саме, про несанкціоновану торгівлю в дворі будинку по вулиці Житомирській (колишній Леніна) №23А.
Так, так, тієї дев’ятиповерхівки, яка останньою «виросла» в Бердичеві. В якій востаннє бердичівляни отримували безкоштовне житло (особливо ті, хто знав як «змастити» квартирну чергу). Зводило цей будинок міське РСУ, від якого сьогодні вже не залишилось зовсім нічого. Та й з фінансуванням і закупівлею будматеріалів в ті непрості дев’яності роки творились такі «кульбіти», що цю дев’ятиповерхівку просто чудом вдалось добудувати, здати і заселити.
Я спеціально детально згадую особливості цього будівництва, тому що ще тоді було зрозуміло, що у жителів будинку, який втулили чи не посеред базару, у майбутньому постануть чималі проблеми. Ось і сьогодні, на вищезгаданому засіданні пошепки згадували «незлим тихим словом» тих архітекторів і керманичів міста.
А проблема, яку мала вирішити депутатська комісія полягає в тому, що мешканцям будинку вже у горлі і печінках давно сидить срач, сморід і галас від майже цілодобової торгівлі по обидва боки будинку та у власному дворі. Керівник одного з двох (?) ОСББ, розташованих в будинку написала листа до міського голови і зібрала підписи майже всіх жильців свого під’їзду за негайну заборону торгівлі в дворі (як розповіла згодом комісії – не першого, а …надцятого подібного).
В свою чергу торговці вживаними речами, які переважно збираються в базарні дні саме в дворі та проїзді до нього, теж написали листа на міськвиконком і зібрали не менше підписів з тим, щоб їм дозволили тут офіційно торгувати.
Більшість виступаючих членів комісії та запрошених все таки негативно висловлювались щодо такої стихійної торгівлі і пропонували пенсіонеркам, які хочуть заробити якусь копійчину на ліки чи продукти, робити все ж це офіційно і законно – на території існуючих ринків. Офіційного ж листа з відповіддю на звернення пообіцяли направити адресатам письмово.
Одну з пропозицій, як вирішити проблему жильців будинку я висловив на комісії: надати можливість ОСББ приватизувати свою прибудинкову територію, як це їм вже з десяток років дозволяють закони України (в Бердичеві це не дали зробити ще жодному ОСББ). Іншу ж пропозицію висловлюю зараз, на сторінках газети: для продажу вживаних речей відвести місце поблизу центральної площі, але лише в певні дні та години. В багатьох європейських столицях вже давно стали модними такі «блошині ринки», знаходити старі і модні дрібнички на яких не гидуються навіть зірки театру та кіно.
РиО Бердичів
Просмотрено: 783 раз
