У Бердичеві дороги ремонтують і «мітять» в борг

Останнім часом бердичівляни бачать у різних мікрорайонах міста спеціалізовану техніку та людей, які виконують роботи із ремонту доріг. Тож це дає надію і водіям, і пішоходам, що невдовзі їздити і ходити вулицями Бердичева стане комфортніше, а головне – безпечніше.

В той час, коли пересічні городяни хоча б можуть сподіватися на покращення ситуації, міська влада не знає, як залатати дірки не лише на дорогах, але й у бюджеті: звідки взяти гроші, щоб розрахуватися за виконані ще у минулому році роботи? За 2013-й рік держава заборгувала Бердичеву півтора мільйона гривень. «Проблема загальнодержавна, але нас це не радує. Мали надію, що дофінансують, але наші звернення з цього приводу залишилися без відповідей», - розповідає заступник міського голови Сергій Онофрійчук. Тож для того, щоб виплатити підрядникам гроші, міська влада зменшуватиме цьогорічні видатки на дороги, а відтак –  виконають менше робіт, запланованих на поточний рік.

Але навіть у таких умовах «свято прийде» на 26 вулиць і провулків Бердичева. Серед таких, що ремонтуватимуть, Сергій Онофрійчук називає вулиці Н.Сосніної, Красіна, Луппова, Дзержинського, Медичну, Горького, К.Маркса, С.Сломницьких, Б.Хмельницького, Садову, Волочаївську, Шелушкова та її 4-й провулок, Н.-Іванівську, Короленка, Пушкіна, Димитрова, Фруктову, К.Цеткін, Карастоянової, Гоголя, пров.Рильського і Сімака. Вже за 2-3 місяці заплановане виконають, щоправда, за умови нормального проходження коштів через рахунки казначейства (яке першочергово фінансує зарплату й енергоносії, а решту – за окремою чергою).

І лише цим проблеми не обмежуються. Для того, щоб взятися до виконання  ремонту доріг, потрібно було підготувати цілий стос документів, зібрати різноманітні дозволи та погодження. Тобто, що і як ремонтувати у своєму місті, бердичівляни самостійно вирішити не можуть - такі реалії нинішнього законодавства.

Спочатку необхідно розробити документацію, потім – замовити експертизу на неї (за одне і друге, відповідно, проплатити і дочекатися, доки казначейство фактично перерахує гроші), пояснює процедуру міський голова Василь Мазур. Є й інший нюанс. Раніше (до прийняття нового Податкового Кодексу) так званий транспортний збір залишався у міському бюджеті (тобто орієнтовну суму надходжень могли спланувати завчасно, враховуючи кількість зареєстрованих  автомобілів). Зараз же гроші йдуть у столицю, через деякий час, частково, повертаються в область, а вже потім губернатор своїм розпорядженням погоджує (або не погоджує), на які вулиці їх можна використати (до речі, наразі саме ця процедура затягується з певних причин). Ну, а фінальним акордом паперової тяганини є отримання дозволу Держархбудінспекції. Це вже, не говорячи про те, що ще й з погодою необхідно якось домовитися...

У мерії сподіваються, що подолати такі складні бюрократичні перепони допоможе децентралізація влади, про яку, зокрема, говорить Президент України Петро Порошенко. Ймовірний перерозподіл повноважень передбачатиме, що у місті залишиться і левова частка грошей – податків, зборі та платежів, які нині Бердичів віддає у столицю. Розмови про децентралізацію вже переходять у практичну площину. Нещодавно у Житомирі відбулася серйозна нарада за участю Віце-прем’єр-міністра Володимира Гройсмана та першого заступника голови Адміністрації Президента Геннадія Зубка. Брав участь у ній і міський голова Василь Мазур. «Ці зміни мають відбутися якнайшвидше. Потрібно створити нормальні, в першу чергу, економічні умови для місцевих громад. Зокрема, внести зміни до Податкового Кодексу», - зауважив Василь Мазур.

Втім, не можна сказати, що бердичівляни сидять, склавши руки, і чекають, доки їм дадуть «зверху» грошей чи повноважень. Незважаючи на значні фінансові труднощі, міській владі все ж вдається виділяти кошти не лише на «проїдання», але і на розвиток. Так, наприклад, у цьому році за рахунок міського бюджету придбали спеціальну машину для нанесення дорожньої розмітки, яку вже випробували в роботі. Але і тут не все просто: за наявності технічних можливостей, є проблеми з оплтою за фарбу. Добре, що бердичівські підприємці підійшли з розумінням і дали в борг півтонни фарби. Але її вже майже використали і просять ще, бо зима чекати не буде. Ось такі реалії сьогодення.