Не так давно словниковий запас вітчизняних реабілітологів і лікарів поповнився новим терміном, а саме «каністерапія». Таке незвичне для нашого слуху і вимови поєднання літер та звуків виникло завдяки двом іноземним мовам: «каніс» на латині означає собака, а «терапія» грецькою - лікування.
Ну, звісно, собак не використовують в якості пігулок, крапель чи ін’єкцій, проте давно помічено, що гарні емоції, що виникають в результаті спілкування людини із собакою сприяють швидшому одужанню.
Невідомо коли вперше люди помітили терапевтичний ефект від своїх домашніх улюбленців, проте в історії собако-терапії є один відомий факт. Під час другої світової війни, лікарі, що доглядали за пораненими, виявили, що в тих госпіталях при котрих дозволяли мешкати собакам, хворі, котрі любили бавитись з тваринками, одужували швидше.
Пізніше песиків почали залучати до реабілітації дітей-інвалідів, найчастіше це були психічні та нервові розлади, затримки розвитку, хвороби нервової системи. Пацієнтами чотирилапих лікарів часто стають діти аутисти, малеча з синдромом Дауна та дитячим церебральним паралічем (ДЦП).
Звичайно, якихось надприродних здібностей собаки не мають, все значно простіше, вони лікують своєю любов’ю, теплом і добротою. Проте буде помилкою вважати, що придбавши дитині песика, родина одразу отримує терапевта. Існують певні нюанси, не кожна собака може брати участь у терапевтичних заняттях, перш за все у характері пса має бути відсутня агресія, він повинен спокійно реагувати на будь-які дії дітей. З собакою має працювати тренер-кінолог, аби привчити до слухняності та покірності, щоб не траплялося неприємних інцидентів при роботі з дітьми.
Сам сеанс каністерпії проходить під наглядом психолога та каністерапевта, перш за все дітки долають свій страх перед твариною, товаришують з нею та набираються позитивних емоцій. Діти з порушенням мовлення, намагаючись віддати команду псу, або просто спілкуючись з ним, непомітно для себе, вчаться правильно вимовляти слова, адже їм так хочеться щоб цей незвичайний лікар їх зрозумів, збоку це виглядає, як гра дитинки з собакою.
Часом трапляються випадки, коли через хвороби центральної нервової системи, дитина не може повністю володіти своїм тілом, оскільки м’язи надмірно розслаблені, або ж навпаки неприродно стиснуті, гра з собакою, для таких діток може бути лише мрією, але і тут пухнастий лікар може прийти на допомогу. Коли маленького пацієнта кладуть на велике м’яке тіло пса, малечу охоплюють приємні відчуття, окрім того тварина дихає, природно здіймаючи та здуваючи живіт від цих рухів м’язи дитини теж скорочуються і розслабляються, так відбувається своєрідний природній масаж.
Такий цікавий спосіб лікування, як каністерапія використовують і у місті Бердичеві в центрі соціокультурної та активної фізичної реабілітації «На рівних». Допомагають у цій добрій справі двоє волонтерів, а саме кінолог Юзеф Феліксович Конинский та пес Джеймс породи бернський зенненхунд, щоправда, тут його люблячи називають Джоні, лікар Джоні. Цій породі собак зовсім непритаманна агресія, вони неймовірно добрі і терплячі.
Коли Джоні разом з господарем відвідує малят, для них це справжнє свято, вони радіють, тішаться і кожен хоче доторкнутися, погладити, обійняти доброго пса, котрий видається їм велетнем, втім він слухняно виконує всі команди господаря і з легкістю спілкується з малятами. Добрий пес навіть став головним героєм відеокліну, в котрому показані його заняття з малечею, цей сюжет розчулює всіх глядачів, навіть затятих скептиків. Єдине до чого доктор Джоні ставиться з пересторогою – це команда: «Голос!» Перед тим, як зробити, те про що його просять, він обережно озирається на хлопчиків і дівчаток, наче боїться налякати, і, лише тоді, виконує. Отакий він розумничок наш добрий Лікар Джоні.
Центр соціокультурної та активної фізичної реабілітації «На рівних» щиро вдячний доброму лікарю та його господарю за лікування добром, теплом, щирістю і любов’ю та завжди з нетерпінням чекають дорогих друзів у гості.
Просмотрено: 861 раз
