Бердичівлянки зібралися на акцію протесту проти відміни «дитячих» грошей

У понеділок, 14 липня, під стінами Бердичівського управління праці і соціального захисту населення було людно. Бачити мам з візочками тут звикли, але одночасно стільки жінок з дітьми та ще й з вимогами у дворі установи певно не було. Бердичівлянки зібралися на акцію протесту, аби запитати, чому держава однією рукою допомагає їм, а іншою – з надлишком забирає все, що дала.

Вся справа у новому законодавстві, яке вступило в дію з 1 липня поточного року. Відповідно до нього сім’ї, які мають малечу, більше не отримуватимуть допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Досі родини могли розраховувати не тільки на одноразову допомогу при народжені дитини, а й на підтримку мінімум у 130 – максимум у 1218 гривень, в залежності від того, який щомісячний дохід вони мали. В середньому, запевняють фахівці, сім’ї отримували від держави близько 500-600 гривень. Тепер пункту про даний вид допомоги в законі більше немає як такого. Виняток – мами, котрі мають одну дитину. У період з двох до трьох років вони і надалі отримуватимуть на малечу по 130 гривень, щоб не втратити свій робочий стаж. Серед інших нововведень – одноразова допомога при народженні дитини.  Віднині вона складає 41 280 гривень, незалежно від того, скільки дітей в сім’ї.  Малозабезпечені сім’ї та одинокі матері, як і раніше, отримуватимуть допомогу від держави – у тому ж розмірі, що й досі.

Про це присутнім розповів начальник управління праці і соціального захисту населення. Олег Павліківський вийшов до жінок і спробував пояснити їм ситуацію. Він зауважив, що розуміє їхнє обурення, однак змінити законодавство не в силах. Було видно, що мами розуміють усе це і не шукають винного, але за своїх дітей та їхні права готові боротися до останнього. Наразі, просто хочуть зрозуміти, чому так: про те, що діти – це наше майбутнє, політики кричать ледь не звідусіль, а коли діло доходить до грошей у них перших і забирають?

Жінки поскаржилися на те, що чоловіків декого із них мобілізовано, а самі вони не в змозі вижити. Кому допомагають рідні - трішки легше. Але ж є родини, які залишилися сам на сам зі своєю проблемою. Такі мами не те що не думають як їм за комунальні послуги заплатити чи за школи/дитсадки для старших дітей, а уявлення не мають, як прогодувати малечу.

У відповідь Олег Деонізович наголосив, що кожен випадок – індивідуальний і має свій шлях вирішення. Так, днями, розповів він, до очолюваного ним управління справді приходила жінка, чоловік якої нині на Сході нашої країни. Молода мама розповіла, що і так опинилася в надскладній життєвій ситуації, а тут ще й 500-600 гривень виплат на дитину у неї зняли… За словами Олега Павліківського, все, що їм під силу, було зроблено - жінці допомогли.

Проте, у жінок постали ще питання. Тепер уже – з приводу роботи міського Центру зайнятості і не тільки. Вони зауважили, щоб отримати статус малозабезпеченої сім’ї і мати хоч якісь пільги потрібно перебувати на обліку по безробіттю. Але на той самий облік не приймають осіб, які мають земельні ділянки. Мовляв, маєте землю, на ній працюйте і заробляйте. Ще один важливий момент стосується офіційного працевлаштування, яке так необхідне для отримання різного роду довідок. Бердичівлянки переконували, зараз 90 % і більше населення працюють на приватних підприємствах тощо, власникам яких не вигідно оформлювати працівників та платити через це захмарні податки. А як людям?

У ході розмови постало і питання дитячих садочків за адресами проживання. До таких, за словами мам, потрапити дуже непросто – немає місць. Жінки поскаржилися на те, що змушені водити малечу до ДНЗ через усе місто, тай то, лише якщо завідуюча закладу увійде в ситуацію і піде їм назустріч. Та й це ще не все: пільг на харчування діти, котрі мають на це право, чомусь не мають, батьки змушені сплачувати за це рівно стільки ж, як і інші. В оздоровчих таборах, в яких один раз за бажання можуть відпочити юні городяни віком від 6 до 15 років, їхні діти теж не бували – не пропонують. Хоча, запевняли жінки, відповідно до закону, не користуючись правом на оздоровлення, вони мають право на адресну грошову допомогу, якої їм теж ніхто не надавав.    

Цікавило мам і те, чому дітей з багатодітних, які мають право на безоплатний проїзд у міському транспорті, висаджують з автобусів. Одна із активісток розповіла, що взимку, її сина (незважаючи на посвідчення дитини з багатодітної родини) водій висадив з автобусу і хлопчик ввечері був змушений іти від молокозаводу до кінцевої зупинки маршруту «3А» пішки. З приводу останнього Олег Деонізович порадив одразу звертатися до нього, обов’язково вказуючи номер транспортного засобу водія та дату, коли це сталося. Він переконаний, дане питання можна вирішити. Для цього начальник управління праці та соціального захисту населення дав мамам номер свого мобільного телефону.

Словом, питань у городянок назбиралося багато, а от відповідей – куди менше. Аби хоч якось впорядкувати все вищевказане та почати рухатися у напрямку до вирішення проблем, Олег Деонізович, разом із однією з активісток, домовилися одразу після зібрання спільно розкласти усе по пунктах. Зокрема, головну проблему, через яку вони тут і зібралися. А тоді вже, юридично правильно складений лист-звернення мами направлятимуть до чиновників – спочатку та міському, тоді – на обласному, за потреби – на державному рівнях. У Житомирі мамам начебто пообіцяли допомогти, принаймні на підтримку представників області вони дуже сподіваються.

У правильності своїх дій жінки не сумніваються, незважаючи на те, що перемоги у цій справі їм ніхто не гарантує. Чим завершиться розпочата справа покаже час .