Бердичівський журналіст виявив порушення під самим носом обласного КРУ

А якщо точніше, то в самій приймальній керівника обласного управління Державної фінансової інспекції, як тепер називають колишнє КРУ.
Розташувалось це управління на останньому сьомому поверсі адмінбудівлі обласної державної адміністрації. Напевно, нечасто туди заходять журналісти, бо на дверях, що ведуть в крило, де розташовані кабінети обласних фінансових інспекторів, стоїть кодовий замок та відеокамера. Але рядові співробітники, шастаючи вперед-назад ніскільки не турбуються за пропускний режим до державної установи, яким колишнє керівництво хотіло відгородитись від народу.

Саме це колишнє керівництво зацікавило журналіста. Адже в приймальній, біля дверей кабінету колишнього очільника відомства досі висіла табличка з його прізвищем. І це при тому, що він ще в квітні преспокійненько ( а не з ганьбою і люстрацією) пішов на пенсію по липовій інвалідності. Табличку не помічали чотири місяці ні його заступниця, яка нині виконує обов’язки керівника, ні усі співробітники. Таке враження, що вони тільки сиділи і чекали, коли ж повернеться колишній керівник.

Взагалі про Рибака, який очолював КРУ за часи регіоналів, можна писати окрему книгу а не статтю. Родич колишнього голови Верховної Ради України, виходець з нашого району, чимало «накерував» за останні роки. В інтернеті віднайшлось чимало інформації про замовні перевірки, «викручування рук» працівникам освіти, медицини та інших бюджетних галузей, надумані звинувачення і найбезглуздіші вимоги. Зокрема, відкрито збирав гроші у хмелярів, які брали участь у державній програмі відновлення хмелярства.

Так, ми колись писали в газеті про «суперпорушення», яке виявили працівники КРУ при перевірці однієї з сільрад Бердичівського району – не були «оприходувані» ялинки, які ростуть біля сільради. Тоді я це сприйняв, як дурний жарт, але колі зіткнувся з роботою фінансових інспекторів ближче, виявилось, що такі «жарти» в них зустрічаються чи не в кожному протоколі перевірки.

Велика кількість таких безглуздих вимог згодом скасовуються суддями адміністративного суду, які вже мають стійку уяву про глибину безглуздостей фінансових інспекторів, тому швидко вирішують більшість справ на користь тих кого перевіряли, а не на користь тих, хто перевіряв.

А тепер, до суті виявленого в обласній приймальні порушення. Поки журналіст спілкувався з в.о. керівника, та господарями інших кабінетів, табличку в приймальні зняли, і (найголовніше) – співробітник, який її знімав, сказав, що виготовлена вона в Бердичеві, і коштує більше місячної зарплатні!!?

Як може фінансова інспекція вимагати від дитсадків чи шкіл рахувати кожен шматок мила і кожен стакан соку, якщо в самому відомстві кілька тисяч гривень можуть спокійно потратити на табличку на дверях кабінету?

Спілкування з В.О. обласного керівника засвідчило, що людина вона досвідчена і освічена (хоча навряд чи не мала відношення до колишніх «КРУшних» оборудок). Саме тому довелось визнати, що журналісти теж винні у ситуації, що склалася. Напевно, ми мало часу приділяли висвітленню всіх сторін діяльності цього безумовно важливого державного органу. І тому дуже постараємось виправити свої недопрацювання та ширше описувати роботу фінансової інспекції. То ж чекайте наступних матеріалів по цій темі.