«Женя саме з тих людей про яких кажуть, що вони надія і майбутнє нашої країни. Такі як він є рушійною силою, що веде до змін і відродження країни:він мріяв жити краще, був оптимістом і йшов життям з посмішкою, легко…» - таким залишився в пам’яті знайомих, колег та викладачів Євген Андрійович Старіков, 32 річний бердичівлянин з яким місто прощалось у вівторок, 5 серпня.
Як згадують знайомі Євгена, він чи не з дитинства марив військовою службою, тож не потрапивши до лав українського війська за станом здоров’я, записався добровольцем у батальйон «Шахтарськ» підпорядкований ГУ УМВС в Дніпропетровську. Те, що перебуває на сході країни в зоні антитерористичної операції від рідних досить тривалий час приховував, не хотів засмучувати матір та близьких, адже лише нещодавно, в січні, родина Євгена поховала батька.
Наш земляк загинув 2 серпня рятуючи товариша під час бою за один за населених пунктів на Донеччині – побачивши, що куля влучила в побратима і він сам не вибереться з під обстрілу, Євген кинувся йому на допомогу. Але так і не дістався товариша - його зупинила снайперська куля, що влучила просто в груди…
Не дивно, що Євген Старіков пішов захищати рідну землю, адже і під час навчання в загальноосвітній школі № 12 і в професійно-технічному училищі №3 зарекомендував себе, як відповідальна, активна людина. За словами Івана Чорноморця, майстра виробничого навчання ПТУ №3, де навчався Євген Старіков, за фахом «Столяр-тесляр», він захоплювався спортом, регулярно відвідував спортзал. «Чудова, порядна людина, який у наш час дуже і дуже мало» - підкреслив педагог.
Більше не побачать батька троє діток, найстаршому з яких виповнилось вісім років, дружина, мати та сестра, які чекали його повернення живим і здоровим…
Просмотрено: 579 раз
