Саме у ці дні ми всі стаємо свідками і творцями новітньої історії України. Від того, як ми всі боротимемося і працюватимемо залежить доля нашої країни. Велику справу роблять наші воїни і волонтери – відстоюють свободу, цілісність і незалежність нашої Батьківщини. Всі попередні роки українці пишалися і славили героїв не своєї держави, чужих героїв, іменами яких названі вулиці, міста і села нашої держави. Але прийшов час звільнитися з кайданів і перестати бути рабами «старшого брата». Наш народ є самодостатній і ідентичний, хоч сотні років нам нав’язували зовсім протилежне. Ми маємо право на свободу і мирне життя. Ніхто цього у нас не забере. Нація рабів ніколи не поставить на коліна націю нескорених.
Сьогодні у Бердичеві відбулося відкриття меморіальних дошок загиблим бердичівським героям антитерористичної операції — Роману Абрамову, Віталію Дульчику, Євгену Старікову та Олегу Реготуну. Це хлопці, які не зважаючи на всі обставини, взяли до рук зброю і пішли захищати нашу країну від зовнішнього ворога. Це наші нові герої, пишатися якими ми маємо, адже вони поклали свої життя за те, щоб ми з вами жили у мирі і будували нову Україну. На відкриття пам’ятних дошок, попри канікули, прийшло багато школярів нашого міста. Те, що я побачив сьогодні зранку – зворушило мене і змусило багато над чим замислитися і багато що зрозуміти.
На дитячих обличчях були сльози. Щирі, непідробні сльози смутку, болю і печалі. Так можуть плакати тільки діти. У такому юному віці вони багато чого ще не можуть збагнути, але безсумнівно, що назавжди запам’ятають хто насправді герої України, а хто її одвічні вороги. Ці діти – це громадяни, які через 10 – 20 років будуть творити нову державу. І вони доведуть усьому світу, що ці сльози і кров були пролиті не дарма. Це наше майбутнє і наша надія.
Ми довго не могли позбавитися від наслідків радянських міфів і пропаганди, але завдяки Путіну (точніше через Путіна) ми почали цей процес, який з кожним днем набирає обертів. Сьогодні відбувається формування української свідомості, виокремлення себе серед інших слов’янських народів і поява оновленого менталітету. Нарешті ми можемо отямитися після майже сторічного промиву мізків і довести, що маємо право жити так як самі того хочемо.
Я впевнений, що найближчим часом ми зможемо прогнати зі своєї землі покидьків, які прийшли сюди щоб вбивати і руйнувати. Невідомо скільки ще проллється крові і сліз, але я точно знаю, що із землі, яку вони окроплять проростуть паростки нової сильної, величної, вільної і незалежної України.
Євген КАЙДАННИК
БЕРДИЧІВ ДІЛОВИЙ
Просмотрено: 558 раз
