От і почалось: Бердичів почав вибори. Вже з’явились послідовники “LifeNews”

Відверто кажучи, підготовка до виборів у Бердичеві видимо почалася десь півроку тому, хоча, фактично, процес не завершувався з моменту останнього волевиявлення. Тодішні кандидати, не зважаючи на завершення виборчої кампанії, і далі продовжували “кусати” один одного, хоч і не так очевидно. Правда, кожен в міру можливостей і свого власного бачення, демонстрував турботу про виборців. Хтось — дійсно допомагав, а хтось, взявши собі у союзники місцевих журналістів і, забезпечивши їх посадами та додатковими окладами, робив “із мухи слона”.

І от ми знову опиняємося у офіційному виборчому процесі. Нагадаємо, надвечір понеділка Президент України Петро Порошенко звернувся до народу із повідомленням про припинення повноважень Верховної Ради України та оголошення дострокових

парламентських виборів, які мають відбутися 26 жовтня. У ЦВК повідомляють: офіційно виборчий процес розпочнеться 28 серпня, за умови, коли Президентський Указ буде оприлюднений не пізніше 27 серпня. Вибори пройдуть за змішаною системою: пропорційно-мажоритарною, як і два роки тому. З того ж дня — 28 серпня, розпочнеться процес висування кандидатів у народні депутати. Партії зможуть робити це до 15 вересня, мажоритарники — до 25 вересня.

На першому етапі виборчих перегонів процес висування кандидатів є найцікавішим. Бо від нього, багато в чому, залежить увесь подальший перебіг кампанії. Нагадаємо, у 2012 році Бердичів став одним із найбільш “важковагових” округів. На той момент за депутатський мандат боролись одразу п’ять діючих народних депутатів (Павло Унгурян, Анжеліка Лабунська, Святослав Піскун, Володимир Каплієнко та Павло Жебрівський), колишній нардеп та екс-голова Фонду Держмайна Валентина Семенюк-Самсоненко, радник Прем’єр-міністра Микола Петренко, бердичівський підприємець Олександр Ревега та ще майже два десятки малопомітних фігур.

Тоді передбачити чиюсь перемогу було непросто, хоча, зрештою, Фортуна та прихильність виборців опинилися на боці Анжеліки Лабунської.

Як буде нині — стане відомо за два місяці. Зараз навіть важко спрогнозувати, хто балотуватиметься у Бердичівському окрузі. Хоча б тому, що невідомо — якими будуть межі округу. У ЦВК запевняють: межі округів, відповідно до закону, залишаться незмінними. Проте, про округи під час яких виборів — Президентських чи парламентських — йде мова, невідомо. Адже у 2012 році Бердичів входив до одного округу, навесні нинішнього року — до іншого.

Два роки — час значний, і чимало чого помінялося на бердичівському Олімпі. Змінилися і долі колишніх кандидатів. Дехто, правда, як і раніше, продовжив підтримувати бердичівлян, як це було задовго до попередніх виборів. Дехто за два роки не тільки зняв “Юліну косу” з голови, але й встиг підтримати Миколу Азарова як Прем’єр-Міністра, потім — примазатися до команди нинішнього Президента, а нині стає все помітнішим у лавах радикально налаштованих партійців. Нинішнього року наші журналісти помітили присутність (по одному разу) у Бердичеві Святослава Піскуна та Миколи Петренка. Інші — зникли із видимого горизонту.

Очевидно, що остаточна картина проясниться не раніше 25 вересня. Але вже зараз очевидно, що боротьба за депутатський мандат розгорнеться жорстока. Так-так — жорстока. Першою серйозною “ластівкою” цього стали події, які відбулися два тижні тому. Тоді, в один день, нагадаємо, сталися дві події, на перший погляд — непов’язані між собою. У ніч на понеділок, 14 серпня, у двір Олександра Ревеги невідомі вкинули бойову гранату. Вона, на щастя, не вибухнула. Що граната виявилася бойовою, підтвердили піротехніки, які потім її знешкоджували.

Того ж дня, але вже в обідню пору, на Центральній площі Бердичева невідомий, судимий, п‘яний “в зюзю” (що підтвердили лікарі) чоловік порізав собі вени. З чоловіком все виявилося гаразд — він дуже довго відмовлявся від госпіталізації, а потім просто втік із травмпункту. Хоча, окремі бердичівські журналісти спробували зробити із цього сенсацію, повідомивши, що чоловіка відразу відправили ледь не до реанімаційного відділення.

Нашу увагу у цій ситуації зацікавив навіть не стільки цей факт, а те, що на місці події, ще до її початку, опинився наш колега-журналіст, помічник одного із народних депутатів. Виявилося, що чоловік не лише вів ледь не пряму трансляцію епізоду із різанням вен (нічого не нагадує? Згадайте методи роботи російського “LifeNews”), але й сам викликав “швидку” допомогу.

Очевидно, що ці дві названі події — звичайний збіг. А може — й закономірність. Робити висновки має кожен.