Eсли Вы хотите оставить комментарий к данной статье, то Вам необходимо зарегистрироваться на сайте.
Цей день в історії Бердичева
Категория:
1997 р. —
у Бердичеві на свято Успіня Пресвятої Богородиці в Успенській Православній Церкві УПЦ КП за участю єпископа Житомирського і Овруцького Ізяслава та священиків Житомирської Свято-Михайлівської церкви пройшла Божественна літургія. Після літургії відбувся Хресний хід до місця зруйнованого у 1936 році собору Успіня Пресвятої Богородиці. На вказаному місці (у дворі меблевого магазину, вул. Косогірська, 2) було встановлено і освячено Хрест на відновлення колишньої церкви. Виготовили хрест працівники підприємства "Бердичівбудсервіс", допомогли його встановити воїни військового підрозділу, яким командував підполковник Сергій Івлєв.
1948 р. —
на автошляху, що з’єднує Бердичів з селом Озадівка, стався вибух трофейного німецького танка. Танк знаходився поблизу лінії зв'язку, і цим вибухом телефонну лінію було пошкоджено, що привело до зупинки роботи телефонно-телеграфних зв’язків на селище Янушпіль (сучасний Іванопіль) та місто Любар.
1941 р. —
біля західної стіни Кармелітського монастиря була вирита величезна яма, до якої німецькі карателі та поліцаї зганяли приречених людей, переважно євреїв, ставили на коліна перед ямою і вбивали пострілом у потилицю. Прізвища страчених невідомі. Всього карателі розстріляли 960 військовополонених та мирних жителів міста Бердичева. Вже після звільнення Бердичева у 1944 році в пам'ять про загиблих на могилі було встановлено двометровий обеліск із сірого граніту з меморіальним написом. Напис:
"Тут поховано 960 осіб радянських громадян – жертв німецько-фашистського терору 1941-1943 pp.".
1938 р. —
з метою забезпечення учнів підручниками, шкільним приладдям та одягом у Бердичеві відкрився районний шкільний базар. Також до нового навчального року бердичівська друкарня виконала завдання з друкуванням підручників, серед яких, на замовлення нацменвидаву, також були випущені підручники і єврейською мовою.
1920 р. —
у відповідності до постанови 7-го Всеросійського з’їду Рад у Бердичеві, як і по всій країні, проводиться перепис населення. Перепис поєднується з сільськогосподарським переписом і коротким обліком промислових господарств. Це був перший (післяреволюційний) Всеросійський перепис, хоча Громадянська війна ще не закінчилась і значна територія нової країни була зайнята ворогом.
1919 р. —
місто Бердичів знаходиться під владою об’єднаних військ УНР та ЗУНР. Цього дня комендант міста Бердичева товариш Коник видає оголошення (мовою оригіналу – Оповіщенє):
"Наказую до трьох днів від дня проголошення усім урядам, аптекам, заводам, майстерням, ресторанам, лавкам і пр. вивісити всі написи виключно на украінській мові. Неповинуючих ся тому наказу покараю гривною повисоти 10 000 гривень або до 30 днів арешту".
1917 р. —
у Бердичеві на Лисій горі зібрався натовп солдат, які спочатку мітингували, а через деякий час за підтримки броньовика і під червоними прапорами рушили у місто до штабу Південно-Західного фронту. В результаті солдатського виступу Оренбурзька козача сотня, що охороняла штаб, розбіглася. Навколо будинку Денікіна розставили вартових, а членів штабу заарештували. Це були, зокрема, начальник штабу С.Л. Марков, генерали І.Г. Ерделі, Г.М. Ванновський, В.А. Селівачов, Е.Ф. Ельснер, І.В. Павський, Сергієвський (двох останніх заарештували випадково), М.І. Орлов, поручик чеських військ В.В. Клєцанда (заарештований за поранення солдата) і штаб-ротмістр князь Кропоткін (комендант поїзда головнокомандувача). Заарештованих відправили на гауптвахту на Лисій горі, де утримували майже місяць (т. зв. Бердичівське сидіння). Приводом для арешту стала телеграма, направлена Антоном Денікіним до Тимчасового уряду, в якій він висловив солідарність з генералом Лавром Георгійовичем Корніловим, що очолив заколот проти Тимчасового уряду.
Уважаемый посетитель вы вошли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.
Просмотрено: 381 раз
