Нардеп Лабунська оточила себе регіоналами і приписує собі чужі заслуги

Цього тижня до рук потрапила агітаційна газета кандидата у народні депутати Анжеліки Лабунської. У ній на шести шпальтах розповідається про всі добрі справи, зроблені Анжелікою Лабунською за останні роки. Точніше, не нею особисто, а заснованим нею благодійним фондом “ЛАВ”. Допомоги він надав людям у своєму окрузі, якщо вірити агітці, дуже багато. Нині не ставимо питання, у чому полягає депутатська робота: роздавати «подачки» чи приймати такі закони, щоб люди не мали потреби у таких депутатських дарунках. Висновок хай кожен зробить сам.

Зараз ми якраз розглянемо безпосередньо ці подарунки. Зупинятися на кожному конкретному  презенті не станемо і далі буде зрозуміло - чому. Бо немає віри цим словам.

Судіть самі. Згідно названого звіту, фонд народного депутата придбав силу-силенну комп’ютерів, книг, побутової техніки для шкіл, дитсадків і бібліотек; забезпечив медичні заклади необхідним обладнанням, купував спортінвентар, інвалідні візки, котли опалення, лінолеум, рубероїд, ремонтував дороги і реконструював мережі освітлення. При цьому, наводяться конкретні приклади допомоги у кожному населеному пункті. Біда в іншому — у звіті народного депутата зазначені такі села, яких насправді не існує (або існують, але мають іншу територіальну приналежність). Візьмемо за основу м.Бердичів та Бердичівський район. Разом тут було надано різних видів допомоги на майже 750 тисяч гривень, стверджує вказана агітка. У тому числі — придбано парти і стільці для навчальних закладів сіл Дерганівка та Крилівка. Може, про це хтось дійсно доповів Анжеліці Лабунській, але справа в тому, що на Бердичівщині немає таких сіл як Крилівка і Дерганівка, а також — села Швайки, де фонд “ЛАВ”, нібито, придбав шифер для покрівлі місцевого Будинку культури.

Цікаво і те, що фонд Анжеліки Лабунської, згідно звіту, фінансував заміну вікон і дверей у відділі освіти Бердичівської міської державної адміністрації. Дійсно — благородна справа і могла б заслуговувати на щиру повагу, якби не одне суттєве «але»: у Бердичеві немає ні міської державної адміністрації, ні відділу освіти.

Невидимий асфальт

Найбільшим проектом фонду “ЛАВ”, вважають укладачі звіту, є виділення 140 тисяч гривень на завершення будівництва ГРП-0 у с.Гальчин, відкриття якого відбулося у листопаді 2013 року. Церемонія відкриття цього об’єкта проілюстрована у звіті фотографією, де Анжеліка Лабунська зображена із двома головними (на той момент) регіоналами Бердичівського району Володимиром Збаражським та Миколою Стороженком.

Але є й інші моменти: у звіт включено навіть ті роботи, до яких Анжеліка Лабунська взагалі не має жодного відношення. Наприклад, вона зазначає, що її фонд встановив освітлення на вулиці Котовського у м.Бердичеві. Це, м’яко кажучи, — нісенітниця. Систему освітлення на вулиці Котовського у Бердичеві було повністю реконструйовано ще у листопаді 2011 року, тобто — за рік до появи у нашому місті Анжеліки Лабунської. Ця реконструкція проходила за кошти бюджету м.Бердичева.

Так само у звіті стверджується, що у Бердичеві по вулиці Котовського,55 за кошти благодійного фонду народного депутата було встановлено лавки і прокладено асфальт. Люди, які вже встигли потримати у руках звіт нардепа Лабунської і проживають якраз у будинку №55 по вулиці Котовського, телефонували нашим журналістам і обурювалися, бо ніякого асфальту у них народний депутат не прокладала...

Чи треба ще щось коментувати? І чи є довіра після вищесказаного до всієї іншої інформації у звіті кандидата у народні депутати Анжеліки Лабунської?

Допомога власним помічникам

Та зупинимося ще на кількох моментах. Не без того, що фонд ЛАВ дійсно щось робив. Як от — грейдерував у 2012 році дві бердичівські вулиці. Може й збіг, але на одній із них проживає один із помічників Анжеліки Лабунської Геннадій Лосовський. А в іншому місці, за кошти фонду «ЛАВ», дійсно почепили кілька ліхтарів вуличного освітлення. Знову ж — може й випадковість, але ліхтарі з’явилися якраз у тому місці, де проживає один із депутатів Бердичівської міської ради, який помічений за роботою у штабі Анжеліки Лабунської.

Бердичів має чимало вищих навчальних закладів 1-2-го рівнів акредитації. Це і чотири колишніх ПТУ (які зараз змінили назви та структури), і три коледжі — медичний, педагогічний та політехнічний (нині він називається коледжем промисловості, економіки та права). Що цікаво, незважаючи на таке розмаїття, справно, з року в рік, отримує допомогу від фонду “ЛАВ” тільки один коледж — промисловості, економіки та права: то там встановлять нові вікна, то виділять іменні стипендії студентам, то куплять музично-акустичну апаратуру. Прикметно, що заступником директора цього коледжу працює помічник   Анжеліки Лабунської Володимир Пономарчук.

Братерство нині в тренді

Ще одна деталь: чи не найбільше серед шкіл Бердичева допомоги від народного депутата отримав НВК №4 (хоча є такі навчальні заклади, де взагалі не чули про можливість такої підтримки). Хоча тут теж може бути пояснення. Принаймні, донедавна директором четвертого бердичівського НВК була Жанна Ружинська — рідна сестра Володимира Пономарчука. До речі, Жанна Ружинська — депутат Бердичівської міської ради, обрана за квотою Партії регіонів, перебувала у цій партії і депутатській фракції аж до лютого нинішнього року. Та, незважаючи на приналежність до Партії регіонів і понад 60-річний вік, Жанна В’ячеславівна, вийшовши на пенсію у школі, без роботи не залишилася і зараз працевлаштована у коледжі, де заступником директора є її рідний брат. Поміж іншим, директор БКПЕП Володимир Ольшевський — теж депутат, і теж — за квотою Партії регіонів. Але ця обставина не заважала Анжеліці Лабунській фінансувати заклад, очолюваний регіоналом.

На перший погляд, це виглядає дивно. Тим не менше, коли скласти до купи всі пазли, виходить досить цікава картина: Анжеліка Лабунська голосує за призначення лідера регіоналів Миколу Азарова Прем’єр-міністром України, розробляє разом із депутатами-регіоналами спільні законопроекти, фінансує заклад, очолюваний регіоналом, у її команді знаходиться один помічник, сестра котрого — депутат від Партії регіонів, а інший помічник (Валерій Шелепа) — відкрито у своїй газеті та на сайті щотижнево рекламував діяльність вищих посадових осіб Партії регіонів, і сама народний депутат відкрито позує на фото поміж регіоналами. Може тут ніякого немає секрету?

До речі, знавці психології кажуть: люди, зазвичай, борються з тим, чого не можуть побороти в собі. А Анжеліка Лабунська позиціонує себе послідовним борцем із регіоналами...

Прогресівські борги

Наостанок ще кілька деталей зі звіту кандидата у народні депутати Анжеліки Лабунської. Нардеп свідчить, що за два роки її діяльності до неї та її фонду надійшло майже 1200 звернень. 16% із них стосувалися умов праці та заробітної плати. Нагадаємо, у нинішньому році прокуратурою було відкрито кримінальне провадження за фактом невиплати заробітної плати працівникам заводу “Прогрес” у розмірі кількох мільйонів гривень. Тоді працівники заводу навіть виходили на страйк, перекриваючи центральну вулицю і чекаючи зароблених грошей, виплатити які пообіцяла Анжеліка Лабунська. Вона не приховує свого стосунку до “Прогресу” (у тому числі — у соціальних мережах), а на пряме запитання щодо боргів на заводі, задане під час зустрічі із бердичівськими активістами, народний депутат, як аргумент, зазначила, що держава винна Костянтину Жеваго (начебто, саме цей нардеп є власником бердичівського “Прогресу”) не менше грошей, ніж його підприємство — людям.

Захист інтересів одного народного депутата іншим — взагалі цікава тема. Цього літа Анжеліка Лабунська публічно звернулася до керівництва держави із закликом не купувати для учасників АТО російські КАМАЗи, замінивши їх нашими КрАЗами. Слово “НАШІ” КрАЗи може не мати жодного підтексту. Якби не кілька моментів. За повідомленням великої кількості ЗМІ, КрАЗи виробляються одним із підприємств, котре контролюється ...Костянтином Жеваго. Сама Анжеліка Лабунська, до першого її обрання народним депутатом, також працювала на підприємствах, які входять до фінансової групи Костянтина Жеваго.... Цей факт та співпрацю із Костянтином Жеваго протягом останніх 19 років Анжеліка Лабунська не раз підтверджувала і на своїй сторінці у Фейсбуку.

Проігноровані звернення

До речі, до Анжеліки Лабунської та її фонду зверталися не тільки пересічні громадяни зі своїми потребами, але й влада Бердичева з проханням допомогти, оскільки як депутат, вона має відповідні повноваження у вирішенні проблем всієї громади. Зокрема, у вересні минулого року народного депутата просили посприяти у реструктуризації боргу бердичівського теплоенерго перед ДК “Газ України” за спожитий газ у розмірі понад 25 мільйонів гривень. Інакше — опалювальний сезон тоді у Бердичеві міг взагалі не початися. Крім того, Анжеліку Лабунську офіційно просили про підтримку та сприяння у виділенні бюджетних коштів на завершення реконструкції очисних споруд Бердичева та на добудову дитячого садка на Червоній Горі. Якби кошти надійшли тоді, коли їх просили (вересень 2013), дитсадок добудували б вже до кінця нинішнього року. Але ці звернення, як і багато інших — залишилися не просто без уваги Анжеліки Лабунської, а були нею проігноровані. Принаймні, жодної відповіді на ці звернення не отримано досі...