Eсли Вы хотите оставить комментарий к данной статье, то Вам необходимо зарегистрироваться на сайте.
Цей день в історії Бердичева
Категория:
1996 р. —
у Бердичеві організовується громада Української Православної Церкви Київського Патріархату. Цього дня біля пам’ятника Тарасові Шевченку відбулася зустріч громадськості міста та Бердичівського району з депутатами Житомирської обласної ради Святославом Васильчуком, Анатолієм Шевчуком та єпископом Житомирським і Овруцьким УПЦ КП Ізяславом. Єпископ пояснив присутнім різницю між православними церквами Київського і Московського патріархатів.
1941 р. —
цього дня біля 3-х тисяч євреїв, зігнаних на територію історико-культурного заповідника (територія кляштору Босих Кармелітів), вивезли партіями по 150 чоловік в район радгоспу (МТС) Сокулино (нині селище Мирне) і там розстріляли. Багато з них, після чотирьох місяців перебування між життям і смертю, після втрати близьких та рідних, після побоїв, мук та голоду, йшли на смерть, як на позбавлення. Перед розстрілом всіх приречених заставили роздягтись догола. Голих скидали у вириті військовополоненими ями і розстрілювали з автоматів. Розстрілом керував есесівський офіцер, стріляли німці і поліцейські на чолі з начальником поліції Зелінським. В цей день були розстріляні відомі бердичівські лікарі Вурварг і Барабан, лікар-стоматолог Реґіна Бланк, колишній земський лікар Ліберман, який ще в молодості прийняв православ’я, в квартирі якого висіли православні ікони. Вже літній лікар Вурварг ще в молодості закінчив медичний факультет в кайзерівській Німеччині, декілька років провів у німецькому полоні під час Першої світової війни і сподівався, що німці його-то не чіпатимуть... Але його розстріляли разом з дружиною і двома дочками. Нині на місці розстрілу, поряд з братською могилою, знаходиться меморіальний знак з присвятним написом та шестикутною Зіркою Давида. Детальніше...
1922 р. —
працівники бердичівського Держшкірзаводу (колишній шкіряний завод Карла Шленкера) надіслали у Москву Володимиру Леніну телеграму такого змісту:
"Москва, Раднарком, Леніну. До дня п’ятої річниці Великого Жовтня загальні збори робітників і службовців Бердичівського Держшкірзаводу в кількості 1200 чоловік, гаряче вітаючи повернення до активної роботи великого вождя пролетарської революції, постановили назвати завод ім'ям Ілліча, на що просять Вашої згоди. 3 листопада 1922 року". Відповідна згода надійшла і з цього часу бердичівський Держшкірзавод носить ім'я вождя Жовтневої революції Володимира Ілліча Леніна. Шкіряний завод Шленкера, згодом Державний завод ім. Ілліча, був заснований у 1876 році на болотистій окраїні Бердичева – Баранячому острові – варшавським купцем Карлом Шленкером (підприємець мав у власності також завод у селі Бараннє нині Славутського району Хмельницької області), припинив своє існування у 2002 році.
Уважаемый посетитель вы вошли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.
Просмотрено: 369 раз
