Eсли Вы хотите оставить комментарий к данной статье, то Вам необходимо зарегистрироваться на сайте.
Цей день в історії Бердичева
Категория:
2009 р. —
у рамках відзначення Дня ветерана органів внутрішніх справ на стіні будинку міського відділу внутрішніх справ по вулиці Дзержинського, 67, урочисто відкрили меморіальну дошку, присвячену працівникам органів внутрішніх справ. Напис на дошці:
"Низький уклін працівникам органів внутрішніх справ, які склали свої голови захищаючи Батьківщину під час Великої Вітчизняної війни, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та виконанні службових обов’язків. Від ветеранів органів внутрішніх справ м. Бердичева. 10 листопада 2009 року". Саме в цей день в Радянському Союзі відзначали День радянської міліції, встановлений Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 вересня 1962 року (в незалежній Україні це свято відзначається 20 грудня, в день прийняття Верховною Радою України у 1990 році Закону "Про міліцію").
1998 р. —
у зв'язку зі скрутним економічним становищем та неможливістю подальшого утримання бердичівський шкірзавод ім. Ілліча передає свій дитячий садок №4 "Берегиня", що розташований по вулиці Жовтневій, 11, на баланс міської громади – у розпорядження міським відділом освіти.
1977 р. —
рішенням Бердичівської міської Ради за відданість Комуністичній партії Радянського Союзу, ратні подвиги в роки Великої Вітчизняної війни, велику громадську роботу, скромність, доброзичливість і любов до праці та з нагоди 70-и річчя з дня народження полковнику у відставці, Герою Радянського Союзу Ривжу Всеволоду Езуповичу (1907-1992) присвоєно звання "Почесний громадянин міста Бердичева".
1940 р. —
у Бердичеві зафіксовано землетрус силою п'ять балів, епіцентр якого знаходився у східній частині Карпатських гір (район Вранча, Румунія). Потужність землетрусу була досить значною і відчувалась на великій території СРСР. Так, у Молдавії зафіксували поштовхи силою у сім балів, у Москві цей землетрус мав силу у три бали.
1854 р. —
цього дня бердичівський міський землемір запропонував новий, другий за ліком проект гербу міста Бердичева. Це було зумовлено тим, що у 1853 році згідно указу Сенату Російської Імперії на головних уборах поліції необхідно було розміщувати повітові герби. Згідно проекту міського землеміра на гербовому щиті було об’єднано кадуцей, ріг достатку, коня та козака зі списом.
"При составлении герба приняты в основание местные и общие о городе известия, как-от: отличие Бердичева от прочих городов, известного большою внутреннею и заграничною торговлею, которая и обозначена в гербе Меркуриевым жезлом и скачущей (бегущей) лошадью, изобилие местных плодов в городе, обозначенное рогом изобилия, и господствование над Бердичевом гетмана Палия – изображенное казаком, держащим в руке копье". Нажаль, цей проект гербу Бердичева не був реалізований.
1630 р. —
єпископ Київський Богуслав Бокса Радошевський у містечку Чуднів затвердив рішення воєводи і генерального старости київського краю Януша Тишкевича, згідно якого Тишкевич передає заснований ним у Бердичеві замок та земельну ділянку під костел та монастир Кармелітів Босих. На утримання монастиря та його ченців Януш Тишкевич одписав також село Скраглівку та прибуток від своїх маєтків у сумі 1800 злотих щорічно.
Уважаемый посетитель вы вошли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.
Просмотрено: 364 раз
