Директор водоканалу: “Вода у Бердичеві — ідеальна, прекрасна”

Останні дні минулого року і перші поточного у Бердичеві відзначилися тим, що у місті у багатьох квартирах тимчасово не було води. Причина традиційна для зимової пори — аварії на інженерних мережах. Через різкі перепади температур (подекуди — до 20 градусів за добу) розпочався рух грунтів. Як наслідок: грунт просто розривав труби як паперові. І причина не тільки у зношеності самих мереж (це також є важливим фактором). Фахівці кажуть, що таких температурних стрибків не витримають найновіші труби, не тільки ті, яким по кілька десятків років.

Тож, доки більшість городян святкувала, працівники водоканалу, не зважаючи на лютий мороз чи родини, які чекали за накритим столом, працювали цілодобово над ліквідацією наслідків проривів. Чимало хто з них бій курантів новорічної ночі почув на робочому місці.

Висока зарплата

Зазвичай, городяни згадують про водоканал тільки у чітко визначених випадках: коли в кранах немає води або вона тече “не такої” якості, чи ж коли приходять рахунки за спожиті послуги. А що таке насправді водогінно-каналізаційне господарство, що воно в себе включає і чим живе-виживає, замислюється мало. Наразі вся мережа бердичівського водоканалу включає у себе 49 свердловин підземного водозабору, п’ять насосних станцій другого підйому та чотирнадцять — третього підйому, одну водоочисну споруду, один поверхневий водозабір, 171 кілометр мереж водопостачання, вісімдесят кілометрів мереж водовідведення, 84 водорозбірні колонки, 178 пожежних гідрантів, три водонапірні башти, дванадцять резервуарів чистої води, 62 насосних агрегати різних видів підйому, п’ять станцій знезалізнення, 15 каналізаційних насосних станцій, 10 трансформаторних підстанцій, 15 кілометрів електричних мереж. Загальна вартість основних засобів водоканалу становить майже сорок чотири мільйони гривень. Про це розповів директор бердичівського водоканалу Микола Ревуцький, звітуючи про роботу очолюваного ним підприємства на засіданні виконкому міської ради.

Для обслуговування всього названого господарства водоканалу у підприємства є 29 одиниць автотракторної спеціальної техніки. Але, не приховує Микола Ревуцький, вся ця техніка -  фізично та морально зношена. Працюють на водоканалі двісті десять осіб, у яких середня зарплата, за словами Миколи Ревуцького, складає 2600 гривень.

Боржників не побороти

Загалом, послугами бердичівського водоканалу користуються майже п’ятдесят вісім з половиною тисяч споживачів, і не тільки бердичівляни, але й мешканці прилеглих Бистрика і Хажина. У минулому році їм, стверджує директор підприємства, було надано послуг із водопостачання на 9 млн. 300 тис грн., у тому числі населенню — на майже сім мільйонів. Крім того, послуги з водовідведення були оцінені у 6 млн 752 тис.

Позитивом є те, що споживачі, зазвичай, справно оплачують надані їм послуги. Принаймні, за словами Миколи Ревуцького, торік споживачі заплатили водоканалу за надані послуги 15 млн 575 тис. грн, що становить 96,9%. Та не обходиться і без боржників. У Бердичеві злісних неплатників — кілька сотень, загальний борг яких вимірюється сотнями тисяч гривень. На водоканалі розповідають, що перепробували вже всі можливі способи роботи із боржниками — і складали протоколи на адмінкомісію, і подавали до суду, і профілактичні бесіди проводили, і навіть відключали від водопостачання і водовідведення. Наприклад, лише у минулому році відключили від води і каналізації понад 360 споживачів. “Все марно, - бідкається Микола Ревуцький. Тепер вони і борги не гасять, і нікого з працівників водоканалу до себе не пускають. Кажуть: ви нам відключили, ми у вас нічого не беремо, то нічого вам тут робити”.

Рік завершили з прибутком

Тим не менше, минулий рік бердичівський водоканал завершив із символічним прибутком. Значною мірою у цьому посприяла держава, яка частково погасила свої борги перед водоканалом ще за попередні роки, виділивши понад 5 мільйонів гривень як компенсацію за різницю у тарифах. Але й досі державний бюджет винен бердичівському водоканалу більше трьох мільйонів гривень. Ще майже два мільйони гривень не доплатили підприємству споживачі, зокрема — населення, яке заборгувало 1 млн 800 тис грн. Внаслідок цього, на кінець минулого року у водоканалу виникла власна кредиторська заборгованість у понад чотири мільйони гривень. Зокрема, треба було заплатити енергетикам 2 млн 747 тис грн (значну частину цього боргу водоканал в останні дні минулого року все ж погасив), а також іншому комунальному підприємству - “Бердичівтеплоенерго” (понад мільйон гривень).

Що стосується зароблених у минулому році коштів, то Микола Ревуцький дав чітку розкладку? Куди і скільки потратили. За його словами, на заробітну плату було використано 5 млн 589 тис; на розрахунки з постачальниками: електроенергія — 5 млн 491 тис.грн., придбання реагентів — 212 тис., паливно-мастильних матеріалів 420 тис., запасних частин і технологічних матеріалів — 339 тис.грн.. Крім того, на придбання послуг було використано майже триста тисяч гривень, відрахувано на соціальні заходи 2 млн.675 грн. та сплачено податків на 3 млн 440 тис грн.

Подорожчання не уникнути

Що стосується подальших перспектив, то Микола Ревуцький вважає, що здорожчання послуг водоканалу не уникнути. За його словами, нині реальна собівартість послуг із водопостачання становить 5,89 грн/куб.м., у той час як діє тариф у 3,68 грн/куб.м. Собівартість водовідведення становить 2,35 грн/куб.м, у той час як теперішній тариф менший на 77 копійок. Вже зараз підприємством підготовлено розрахунки нового тарифу на свої послуги, їх подано на узгодження до відповідних державних установ (тарифи зараз затверджують не у Бердичеві, а у Києві). Як тільки висновки фахівців будуть схвальні, новий тариф введуть у дію. Це може статися вже за кілька тижнів, а може — й місяців. До речі, за словами Миколи Ревуцького, нині складові собівартості послуг із водопостачання розподіляються таким чином: матеріальні витрати — 36,5%, оплата праці — 31,7%, відрахування на соціальні заходи — 11,5%, амортизація — 16%, інші видатки — 4,1%.

Продовжать на підприємстві вживати заходів для економії. Наприклад, аби зменшити витрати, не виключено, що у денну пору доби (орієнтовно — до 18.30) будуть знижувати тиск у мережах, а основне навантаження збільшать у нічний час. Правда, каже Микола Ревуцький, більшість споживачів не повинні відчути зниження тиску у трубах.

Треба 50 мільйонів євро

Однією із найчастіших скарг людей на діяльність водоканалу є, на їхню думку, погана якість води, її смакові якості та інші характеристики. Микола Ревуцький з цим категорично не погоджується.

“Якість води на око чи на привкус оцінити неможливо. У нас є сертифікована лабораторія, яка щоденно веде контроль за якістю води. І якість води на фільтрувальній станції та на всіх спорудах водопідготовки, скажімо так — ідеальна, прекрасна та відповідає повністю всім САНПІНам та де в чому, навіть, перевищує їх. Якість води контролює Держспоживстандарт, санстанція. Але є вторинне забруднення, і не тільки у Бердичеві, а й у всіх містах. Це — відкладення у трубах, по яких тече вода”, - каже директор водоканалу.

За словами Миколи Ревуцького, для того, щоб повністю замінити всі інженерні мережі водопостачання у Бердичеві треба, щонайменше, 50 мільйонів євро за цінами шестирічної давнини. Принаймні, саме тоді робився подібний розрахунок.