В листопаді 2011 року Сергія Сідоренка, сільського голову Швайківки звинуватили в отриманні хабара і тоді ж затримали до СІЗО. Два роки він провів за гратами, і вже другий рік відвідує судові засідання, знаходячись на волі, але вина його у скоєнні злочину до цього часу судом не доказана. Мало того, з’являються все нові і нові докази того, що справа проти нього була повністю замовлена і сфабрикована.
Так, минулого понеділка відбулось чергове судове засідання у цій справі. Суддя Яковлєв вперше дозволив фотозйомку в залі суду, і я подумав, що суха розповідь буде розбавлена цікавими фотографіями, адже саме на цьому засіданні мали вивчати речові докази по справі, але…
Як згодом виявилось, в суді немає спеціальної техніки (напевно, простого кардридера за 100 грн) та спеціалістів, які б могли зображення з сім-карти вивести на монітор. Фактично, тому дослідження доказів перенесли на інше засідання. Ось якби, за словами судді, докази були на дисках, тоді б усе-усе дослідили без проблем.
Значно цікавішими виявились покази свідків, один з яких прибув на суд навіть із військової частини, куди був призваний по мобілізації. Ці свідки ще раз підтвердили правильність попередніх показів Сергія Сідоренка про те, що на підприємстві «Кемілайн-Агро» (директор якого і звинуватив сільського голову у хабарі) багато розрахунків йшли «чорним налом»,більшість працівників не були оформлені, і невиплата обіцяної заробітної плати була звичною справою.
Чи допоможуть ці покази встановити істину в цій справі, покаже час, але час так само може й спрацювати в зворотному напрямку, тобто заплутати все ще більше. Адже крім безпосередньо цієї кримінальної справи вже були розслідувані й інші, похідні від неї. Так, стосовно міліціонерів, які проводили затримання Сідоренка три з половиною роки тому, апеляційний суд виніс вирок, з якого слідує, що сільський голова Швайківки сам прийшов в СІЗО, і за власним бажанням просидів там два роки.
А тепер, від того, хто «засадив» за грати Сергія Сідоренка, до Бердичіського суду надійшов позов до нашої газети «РІО-Бердичів» про те, що ми якось не так висвітлювали хід судових засідань, чим нанесли непоправну моральну шкоду депутату обласної ради. Отже, як би нам і Вам, шановні читачі, цього не хотілось, але кінець публікаціям на цю тему ще далеко попереду.