Людина повинна відчувати себе в безпеці завжди, в тому числі і тоді, коли переходить дорогу. Не знаю, в чому причина, але такого відчуття немає – коли переходиш дорогу через пішохідний перехід у нас в місті.
Коли я ходила на курси водіїв, нам казали: якщо пішохід став однією ногою на пішохідний перехід, за умови, що немає регулювання світлофора- то він має перевагу в русі, і водій транспортного засобу має його пропустити.
Це правило не діє на дорогах, впевнена, не тільки бердичівських.
Сьогодні зранку споглядала картину: жінка з сумкою переходила дорогу на площі, біля центральної міської бібліотеки, через пішохідний перехід, за нею – старенька бабуся з паличкою. Водій синього «ВОЛЬВО» так кудись поспішав і затормозив біля самого пішохідного переходу настільки різко, що аж у голові цей звук відбився.
Злякана жінка швидко перебігла дорогу, а от бабуся не могла поквапитись, цей «шумахер» почав їй сигналити, вона розгубилась і просто пішла назад – дорогу навіть не перейшла. А воно собі поїхало далі. Дурощів у голові в водія, видно, багато.
Як же отакі люди дратують. Всі кудись поспішають, то що ставати всім отакими злими на весь світ? Коли на таке дивишся, то розумієш – у людських душах стільки зла, що вистачило б на заповнення всіх дев’ятьох кругів пекла Данте.
А ще у мене запитання: де потрібно пішоходам переходити дорогу? Спеціальні пішоходні переходи – уже не для цього.
Олена СОНЯЧНА
Просмотрено: 609 раз
