Агітація по-бердичівськи: лідер чи самозванець?

Не можна не погодитися з кандидатом у бердичівські мери Володимиром Пономарчуком у тому, що у місті не вистачає людей, які слідкували б за благоустроєм. Днями в одному з інтерв’ю цей кандидат на посаду міського голови заявив: «Я вважаю, що повинна бути певна кількість інспекторів, які повинні відслідковувати стан благоустрою в місті, але сьогодні їх немає, або я не бачу їх роботи. А вони повинні бути, тому що стан благоустрою міста завдяки гаслам не покращиться, треба люди, які кожен день контролюють і надають інформацію по ситуації в місті».

Дійсно, куди дивиться міська влада? Бердичів буквально заклеєний агітацією. І не тільки в офіційно визначених місцях, засмічені практично всі стовпи та більш-менш підходящі для листівок паркани.  Тут – очевидне недопрацювання. Тим паче, зважаючи на те, що, наприклад, за розклеювання листівок на стовпах передбачений солідний штраф – від 340 гривень. 

Парадокс ситуації полягає у тому, що бердичівська «Батьківщина» в особі її голови Володимира Пономарчука, заявляючи про необхідність жорсткого контролю за благоустроєм, сама його і порушує. Саме її листівками часто-густо обклеєні стовпи у місті: на Червоній Горі та в районі вокзалу – агітками кандидата у депутати обласної ради від «Батьківщини» Богдани Тичної, у районі м’ясокомбінату та цукрорафінадного заводу – агітками Сергія Орлюка, у інших мікрорайонах міста – листівками інших представників «Батьківщини». Виходить, ще навіть не прийшовши до влади і обіцяючи навести лад ускрізь, партійці вже почали засмічувати місто. 

Загалом, оригінально ведеться агітаційна робота з боку «Батьківщини» та її нового голови. Скрізь по місту стоять біг-борди, судячи із змісту яких нам намагаються втовкмачити, що Володимир Пономарчук – «Лідер твоєї Батьківщини». Вибачайте, але лідерами не народжуються, лідерами стають. І для того, щоб бути лідером – треба заслужити цей статус, його не можна собі присвоїти або взяти на перспективу, як у випадку з Володимиром Пономарчуком.  

Лідер якої Батьківщини? Партії? Члени цієї політичної сили, які створювали міську організацію десять років тому і були справжніми лідерами не тільки у партійному осередку, але й залишилися такими в очах бердичівлян, вже показали, яким «лідером» для них є Володимир Пономарчук. Вони просто вийшли з партії, ледь дізнавшись, що його пропонують призначити головою міської організації. Показовий факт: у теперішньому виборчому списку «Батьківщини» у міську раду менше половини людей є членами цієї партії.

А може мається на увазі лідер Бердичева? Та у Бердичеві є свої лідери - ті, що живуть серед нас, і які відійшли у вічність, але не пішли у забуття: Віталій Лонський, Олексій Шабельник, Леон Ліпецький, Василь Мазур та чимало інших, які своєю працею на благо громади заслужили право називатися лідерами. А щодо лідерства Володимира Пономарчука? Не нам судити, але чи має моральне право людина, яка все своє свідоме життя виконувала лише другорядні ролі, яка завжди панічно боялася підписувати фінансові документи, доручаючи це робити своїм підлеглим (це не означає, що не можна вкрасти - просто відповідальність ляже на інших), яка не створила жодного робочого місця, не встановила спортивного рекорду - тобто не зробила нічого такого, що б дало моральне право називатися, а головне - бути лідером всієї громади? 

А може малося на увазі лідер всієї України? Давайте міркувати, чи може стати Володимир Пономарчук в один ряд із Тарасом Шевченком, Андрієм Шевченком, Віталієм і Володимиром Кличками, Ліною Костенко, Миколою Амосовим, Борисом Патоном? Риторичне запитання…

Днями до рук потрапилм три настінних календарі, на яких Володимир Пономарчук зображений на фоні різних об’єктів міста. На одному календарі – на фоні в’їздного знака, збудованого з ініціативи міського голови Василя Мазура за кошти одного з місцевих підприємців. На другому календарі Володимир Пономарчук сфотографувався на фоні арки центрального входу у Парк ім.Шевченка, реконструйованої тоді ще просто підприємцем Олександром Ревегою. А на третьому календарі він сперся на похилений тин. У чому полячгає задум цієї світлини – невідомо. Але, можливо, саме ця ілюстрація і є свідченням того, що зробив у своєму житті 58-річний Володимир Пономарчук?

До речі, на цих згаданих календарях навіть текст лозунгу не спромоглися написати без помилок. А Володимир Пономарчук, як претендент на звання лідера, не перевірив виконання цього завдання (або сам не знає, як треба писати правильно…).