Про унікальний досвід роботи в умовах війни Бердичівської ради сімей військовослужбовців 26-ї окремої артилерійської бригади написаний посібник та знімається документальний фільм
Коли у 26-й ОАБ перші демобілізовані артилеристи отримували документи про завершення військової служби, командир бригади полковник Андрій Маліновський на урочистостях дякував за бойові досягнення не лише бійцям, а й їхнім родинам. І це була не просто командирська ввічливість, а свідома данина великому внеску колективу жінок бригади у їхні щоденні перемоги.
Під колективом жінок комбриг насамперед мав на увазі раду сімей військовослужбовців з’єднання та її бойовий актив. Про унікальність їхнього досвіду роботи в умовах війни мені спочатку розповів директор Науково-технічного центру гуманітарних проблем Збройних Сил України Назім Агаєв:
— Буквальний переклад старослов’янського слова «сім’я» досить нехитрий: сім «я», тобто сім найближчих кровних родичів — родина. Тепер уявіть собі одну велику сім’ю у масштабі армійського з’єднання, в якій кожен відчуває себе часткою одного цілого. Як це виглядає в житті? По-перше, командування та жінки 26-ї створили дивовижну систему обміну інформацією. Штаби й підрозділи бригади в Бердичеві та розкидані вздовж усієї лінії зіткнення батареї і дивізіони бригади, поранені у шпиталях та волонтери, демобілізовані бійці й родини артилеристів по всій Україні не втрачають прямого або телефонного зв’язку ні на день. По-друге, рада сформувала комплекс обов’язкових для неї заходів на етапах підготовки підрозділів до відправки в зону АТО, безпосередньо під час ведення бойових дій і після повернення бійців на відновлення або ротацію. Напрацювання бригади виявились настільки ґрунтовними та ефективними, що наш центр на їхній основі розробив і видав друком посібник-інструкцію «Організація роботи рад сімей військовослужбовців Збройних Сил України у особливий період». А зараз завершуємо технічну підготовку до зйомок тематичного навчального документального фільму.
Після вивчення цього посібника я поспілкувався з головою ради сімей бердичівців-артилеристів працівником Збройних Сил України Оксаною Козел. Її чоловік — командир розрахунку сержант Сергій Козел — п’ятий місяць служить у зоні АТО.
— Оксано, — запитую, — деякі ваші реалізовані ідеї дійсно вражають. Наприклад, створена в ході бойових дій система зв’язку між фронтом і тилом.
— Не дивуйтесь. Більшість членів ради та багато наших активістів самі пройшли через фронт. Навіть у даний час половина з нас виконує службові завдання поряд з лінією зіткнення. Тому й «мирного» тилу для нас не існує — вся бригада живе думками й клопотами про тих військовослужбовців — чоловіків та жінок, які зараз на передових позиціях. Звісно, ми не займаємось самодіяльністю, нашою рушійною силою було і є командування бригади, яке ставить перед нами цілком конкретні комплексні завдання. Безпосереднє керівництво радою здійснює заступник командира бригади по роботі з особовим складом підполковник Олександр Крсек. Поряд з тим керівництво має в розпорядженні нашу згуртовану ініціативну команду, яка забезпечує виконання дуже великого обсягу завдань.
— То все ж таки в чому суть самої системи зв’язку?
— В урахуванні людського фактора. Слідкуйте за думкою. Родини хвилюються за воюючих бійців, а останні переймаються проблемами вдома. Часті дзвінки між ними начебто неминучі. Однак командири гостро зацікавлені в тому, щоб зменшити загрози ворожих артударів по наших підрозділах через неконтрольоване користування хлопцями мобільними телефонами. Ми знайшли вихід із ситуації. Для надання своєчасних та достовірних даних членам родин бійців про їхнє життя і стан здоров’я за кожним членом ради були закріплені певні підрозділи. Ми називаємо їх координаторами. Командири підрозділів за встановленою періодичністю зв’язуються з нами і надають інформацію про особовий склад. А координатор її доводить до кожної родини.
Про інші напрямки роботи ради сімей бригади я поговорив з психологом частини Світланою Голубко.
— З одного боку, у бригаді начебто не вигадали нічого надзвичайного. Останнє Положення «Про організацію роботи ради сімей військовослужбовців у Збройних Силах України» існує з 2009 року. Але війна змінила світогляд кожного з нас, зараз ніхто не очікує якогось доброго дядечка з манною небесною в подарунок. Тому військовослужбовці та працівники бригади змогли вдихнути нове життя в суть офіційного документа, доповнили його реаліями війни. Принципове надбання — це абсолютно інше ставлення командування до ради. Воно сприйняло її як повноцінного партнера в роботі на загальну перемогу, а паралельно наділило персональною відповідальністю за свою ділянку.
Віктор ШЕВЧЕНКО
НАРОДНА АРМІЯ
Просмотрено: 672 раз
