Саме так і сталось нещодавно в одному з під’їздів п’ятиповерхівки біля центрального ринку. На телефон редакції зателефонувала схвильована жінка і розповіла, що вже кілька днів у них в під’їзді ночує безхатченко, і запахи від такого сусідства вже пронизали всю сходову клітину аж до п’ятого поверху. А ще вона хвилювалась про те, що вони робитимуть, якщо він раптом хворий чи, не дай Боже, помре сьогодні-завтра.
По приїзду за вказаною адресою стало зрозуміло, що жіночка дзвонила не тільки до редакції. В під’їзді вже були дільничний інспектор міліції з колегою та дві жінки з управління праці та соціального захисту міськвиконкому. Виявляється, що невдаху-безхатченка знає і дільничний і всі сусіди. І ніякий він не бомж, бо в сусідньому під’їзді живе його мати, яка про те, не хоче його ні бачити, ні чути, ні додому пускати.
Чоловік лише нещодавно звільнився з ув’язнення, навіть оформився на роботу, але… надовго нормального життя йому не вистачило. Знову п’янки, знову бійки, зачинені двері батьківської квартири і сходи сусіднього під’їзду.
Після нетривалого вияснення обставин посадові особи виробили алгоритм виправлення ситуації – викликають автомобіль служби інтоксикації (медвитверезник), потім оформлюють направлення на добровільне лікування особи в Житомирську лікарню (на Гуйву) на що чоловік відразу дав згоду, ну а далі, як Бог дасть…
Ну а жителям цього злощасного під’їзду за час, поки їх сусід буде лікуватись, напевно потрібно все-таки потурбувати про міцніші двері та кодовий замок, а то зима все ж не за горами, і їх теплу барлогу може зайняти якийсь інший безхатченко.
|
|
|
|
|