Здається, зробити щось подібне, – перекласти пісню мовою жестів, – це рівень як мінімум столичної команди фахівців. Адже річ не лише у сурдоперекладі, а й у зйомці кліпу, його монтажі. Але такою ідеєю пройнялися у Бердичеві. Молода команда настільки загорілась бажанням зробити щось неймовірне, що зуміла власними силами зняти справжній кліп.
Хлопці і дівчата хоч і не чують, але відчувають у собі бажання показати творчий потенціал. Об'єднатися у команду змогли на базі місцевого УТОГу. Спершу займалися самодіяльністю для себе. На концертах для членів організації показували справжні маски-шоу, співали завдяки жестам. Вони й зараз продовжують це робити.
Справжнім відкриттям для багатьох під час таких заходів стали презентації кліпів, які хлопці і дівчата роблять своїми силами. Ідейним генератором у цьому напрямку став Григорій Гук. Хлопець від народження є слабочуючим і давно мріяв перекладати для таких як сам пісні. Знайшовши однодумців, часу не гаяв: “Придумував усе, коли сидів і дивився музичні кліпи, бачив як це цікаво, створювати їх. Тоді прийшла ідея також робити кліпи, тільки своєю мовою. У Бердичеві знайшов однодумців, які також надихнулися цією ідеєю”, – перекладає розповідь хлопця дактилолог Марина.
Григорій – студент 3-го курсу педагогічного університету. Здобуває фах вчителя початкових класів для глухонімих діток. Спробувавши разом із друзями зробити перший власний кліп, зрозумів: він – на вірному шляху. Адже ця робота пройшла конкурс "Глухих.нет–2015" в рамках фестивалю "Мир Глухих" у Росії, де отримала перемогу.
“Було тяжко, було холодно на вулиці, але наші серця зігрівали нас. Чотири дні ми знімали кліп. І він виграв у Росії перше місце у міжнародних змаганнях. Так, виграв Бердичів: журі і народ вибрали саме наш кліп! Ще був новий кліп, який ми презентували на День глухонімих. Це пісня виконавця Макс Корж “Нет никаких правил”. Ми були натхненні ідеєю не сумувати, а завжди радіти і щоб люди були щасливими», – розповів через дактилолога Григорій Гук.
Те, що глядачі бачать у готовому варіанті, не могло б бути можливим, якби не 19-річний Сергій Лоєщук. Саме цей юнак взяв на себе чи не найголовніше завдання у роботі команди: зйомку та монтаж. Від народження не маючи слуху, хлопець усьому навчився сам. Допомогли, зізнається, інтернет-уроки та поради і підтримка друзів. У процесі зйомок і монтажу Сергій мав не одну безсонну ніч. Але, пояснює, воно того варте, бо результат йому подобається.
“Багато було різних випадків. І неправильні жести були. Було й так, що наче і зосереджуєшся, але бере сміх. Виходило і першого разу, і з третього. Завжди перевіряю дублі на якість. Часто дівчата просили перезняти, бо їм не подобалося щось. Хочу фотоапарат більший, не вистачає інколи і речей, щоб люди перевдягалися. Непогано би у майбутньому мати і автомобіль. Зараз головне те, що є ідеї і вони з кожним разом усе краще втілюються у життя”, – розповів Сергій Лоєщук.
Нещодавно хлопці і дівчата презентували членам Бердичівського УТОГу нову свою роботу. Разом із дітьми вони відзняли відео про маму. Із малечею, кажуть, працювати важче. Але це було цікаво.
Сергій Лоєщук говорить через дактилолога: “Дітям потрібно повторювати постійно, бо вони хочуть ще гратися. А дорослі сприймають усе швидше”.
Улітку творча команда із Бердичева обіцяє здивувати новим відео. Секретів поки не розкривають, але кажуть: мають у планах використати танцювальні постановки та спробувати перекласти мовою жестів україномовні пісні.
А поки що, окрім хобі створювати кліпи, кожен із них має мрію. Своєю з нами поділився оператор-монтажер Сергій Лоєщук: “Я навчаюся у Житомирському ПТУ на комп’ютерщика для глухонімих. Дуже хочу вчитися в Одесі на оператора. А у майбутньому відкрити свою студію. Це обов’язково буде!”
Усі ці хлопці і дівчата доводять: у житті усього можна досягти. Якщо тільки до того прагнути зі справжніми друзями.
Матеріал сайту: http://zhitomir.today/
Просмотрено: 596 раз
