Мінімальної зарплатні ледь вистачає на 7 днів (експеримент)

Україна потрапила в 10-ку найбідніших країн - мінімальна зарплата у нас з урахуванням всіх виплат - 1119 грн., або 42 долл. Так низько праця не оплачується навіть в африканських країнах

За даними Інституту демографії та соціальних досліджень в 2015-му році за межею бідності жила третина населення країни. Мінімальна зарплата в Україні на сьогодні становить 1378 грн., а після вирахування всіх податків на руки середньостатистичний громадянин отримує 1119 грн.

Мінімальну зарплату отримують держслужбовці, санітари, бібліотекарі, сторожа, прибиральниці, молоді вчителі, молоді спеціалісти. Також в країні багато пенсіонерів у яких пенсія - 1074 грн.

Журналіст "Знай" вирішив провести експеримент і підрахувати - як і скільки днів можна прожити на мінімальну зарплату.

День 1

Витрачено 192 грн

Перерахувавши свій мізерний бюджет, я зрозуміла, що потрібно планувати свої витрати. З суми 1119 грн. довелося відкласти на інтернет - 75 грн., на дорогу на роботу - 182 грн. (це 26 робочих днів по 7 грн. в день), на мобільний зв'язок - 50 грн.

За допомогою онлайн калькулятора я вирахувала, що при такій зарплаті за комунальні послуги доводиться платити 206 грн. - тому довелося відкласти.

Після підрахунків в баночку з-під кави на кухні я відклала 513 грн. на свої, так би мовити, базові потреби.

Далі довелося розпланувати продукти для себе на найближчий час.

Вирішила купити необхідні продукти - взяла круп на супчики. 1 кг. гречки обійшовся - 22 грн., горох - 10 грн., ячка - 8 грн., рис - 20 грн. Соняшникова олія - 29 грн.

1 кг. цукру - 24 грн., ще 12 грн. пішло на найдешевший чай. З овочів на 12 грн. я купила близько 2-х кг. картоплі, 1 кг. моркви за 9 грн., 10 грн. віддала за 1 кг. цибулі. 22 грн. - 10 яєць, ще 12 грн. – 1 кг. макаронів і 3 грн. - пачка солі.

Всі продукти - з самого дешевого сегмента. На все про все - пішло 192 грн. Далі вирішила дивитися по ситуації.

Пообідала пісним рисовим супчиком. А повечеряла гречаною кашею і яйцем.

День 2

Витрачено 66 грн.

Купила буханку хліба за 6 грн. і пакет найдешевшого печива за 15 грн. - 0,5 кг.

На сніданок - чай з печивом. На обід горохова каша - щоб не витрачатися на фаст-фуди, беру її з собою на роботу в лоток, де розігріваю в мікрохвильовці. На вечерю - супчик. Вночі шлунок обурився - мабуть, пісна їжа йому не сподобалася зовсім. Воно і зрозуміло - все-таки на рослинному жирі.

Купувала побутову хімію - туалетний папір - 2 грн., шампунь 15 грн., шматочок мила - 5 грн., пральний порошок - 15 грн., миючий засіб для посуду - 8 грн.

Подзвонив однокласник - він в нашому місті проїздом, запросив зустрітися. Пригостив кавою.

День 3

Витрачено 107 грн.

Ні, на пісному маслі довго не потягнеш. Купила найменшу пачку вершкового масла за 13 грн. - до каші і 250 гр. сала на 15 грн.

Сніданок - чай з хлібом і маслом, обід - макарони з салом, вечеря - рисова каша з яйцем. Організм пручається без здорової і дієтичної їжі. Довелося задобрити його 0,5 кг. яблук на 5 грн. Вітаміни теж потрібні.

З'явилися непередбачені витрати - від зимових чобіт відстала підошва - ремонт обійшовся в 40 грн.

До вечора не стрималася і купила пачку найдешевшої кави, яку знайшла. До цього таку каву пробувати не доводилося - вартість 35 грн. за 75 гр. Смак жахливий.

Подруги покликали в кіно. Відмовилася - не можу ж я так бездумно тринькати гроші.

День 4

Витрачено 7 грн.

У моєму гаманці залишилося 307 грн. А я живу всього 4-ий день на мінімальну зарплату, зовсім нічого не купую з одягу - навіть в секонд-хенді, і ще не нюхала м'яса.

Сніданок - кава з печивом, смажене яйце, обід - супчик, на вечерю - картопля "в мундирах". До неї дозволила собі 200 гр. малозрозумілої риби - чи то тюльки, то чи салаки. Вигляд у неї, прямо скажемо, був не дуже. Зате дешево - всього 7 грн. На вечерю під картопельку і цибульку - саме воно.

День 5

Витрачено 59 грн

Купила ще 1 буханець хліба за 6 грн. Вирішила заощадити і наварити каструлю борщу - щоб з запасом. Купила маленьку голівку капусти, один буряк і томатну пасту - всього на 18 грн. Засмажу залишками сала. Тепер можна спокійно їсти кілька днів.

Яблук і печива вже немає - хоч я так старалася розтягнути на довше.

Вечеряла в гостях - у старої подруги був день народження. Довелося купити живу троянду за 30 грн. і листівку за 5 грн.

День 6

Витрачено 139 грн

Вночі почали боліти вуха, піднялася температура і кашель. "Парацетамол" в аптечці ще був. Для вух попросила у аптекаря найдешевші краплі - запропонували "отинум" за 40 грн.

Їсти не хочеться, але змусила з'їсти себе борщ. Лікар призначив антибіотик "Зіоміцін" за 72 грн. і перпарат "Ремантадин" - 22 грн. А ще порадив - краще харчуватися. Мовляв, в наш час, сидячи на супчиках і кашах, можна не тільки імунітет знизити але і заробити щось куди страшніше - наприклад, туберкульоз.

Послухавши з різних сторін мій артистичний кашель, лікар поцікавилася, коли в останній раз я робила флюорографію. На свій сором - давно. Лікар порадив про всяк випадок з'явитися в поліклініку і зробити . "А то життя, самі розумієте, зараз таке, що від туберкульозу ніхто не застрахований" - пояснили мені.

Виявилося, що флюорографія у нас безкоштовна, але ось в своїх витратах 7 грн. на маршрутку я не врахувала. Доведеться перенести візит на наступний місяць і врахувати ще 7 грн. на проїзд.

З жалості до себе довелося узятий лимон за 5 грн. Благо, що в коморі стояло бабусине малинове варення - п'ю його цілий день з лимоном.

День 7

Витрачено 36 грн.

У моєму гаманці всього 36 грн. А я ще навіть м'яса, передбаченого мені споживчим кошиком, не бачила. Та й сало моє, як я його не розтягувала, вже закінчилося.

До вечора температура впала і я побрела в магазин.

На 9 грн. купила відразу два курячих каркаси. Пів хліба - 3 грн. При виході з супермаркету мене схопила за рукав бабуся-божий одуванчик. Тут же бабуся продавала шматками гарбуз. "Донечко, візьми шматочок - гарбуз домашній, з села, без хімії, вітаміни, в кашку - саме воно" - переконувала вона, обіцяючи недорого віддати. Величезний шматок домашньої гарбуза попався мені майже "на шару" - за 5 грн. Довелося повернутися за молоком в магазин - адже гарбузова каша вариться на молоці. Можна було б заощадити, але на воді я її просто собі не уявляю. Літр молока - ще 13 грн.

Сумно подивившись на свої 6 грн., я звісила на вагах ще 3 мандаринки - на всі мої гроші. Все-таки я хворію. Мені вітамін С потрібен.

День 8

Грошей немає взагалі. У каструлі в холодильнику залишки борщу і майже половина величезного гарбуза. Залишилася крупа.

Зубна паста закінчилася. Трохи розпирає зло на уряд. Добре, що на початку місяця заплатила за інтернет – все що накипіло вилила в соціальні мережі.

Знайшла продуктовий кошик середньостатистичного українця. Там же значиться, що людині потрібно сало, масло, м'ясо, ковбаса, риба, овочі, фрукти і навіть ягоди.

Не знаю, як уряд пропонує це все вживати, якщо мінімальної зарплати реально вистачило на тиждень - та й то фактично впроголодь.

Висновок: на мінімальну зарплату в Україні можна впроголодь прожити 7 днів.

У середньовіччі вважалося, що господар, який має рабів, повинен їх забезпечити дахом над головою і їжею. Наш експеримент показав, що праця українців коштує дешевше рабської праці. Адже раб, хоча б міг жити і харчуватися за свою роботу.