
З настанням весни у м.Бердичеві активізувалися бродячі собаки. І вдень, і вночі цілісінькі зграї можна зустріти в будь-якому районі міста, особливо біля центрального ринку та багатоповерхових будинків. Деякі тварини зростом сягають до поясу дорослої людини. Безумовно, це реальна загроза здоров’ю людей,особливо дітей та жінок. Собаки можуть не лише покусати, а й бути носіями різноманітних захворювань. В сьогоденні проблема з бездомними собаками набрала загрозливих масштабів, зважаючи на те, що в місті зафіксовано випадок сказу, а в держави є дефіцит ліків проти такої хвороби.
Більше того, мабуть в багатьох багатоповерхівках живуть так би мовити «собачниці», які пускають бездомних тварин пожити в під’їзд, та ще й тут же годують, приручаючи. А тим часом ці собаки кусають інших мешканців або людей, що проходять повз будинок, захищаючи таким чином свою територію та нового «господаря». А коли боронь боже собака вкусить когось, який тут знімається галас! Усі репетують, звинувачують один одного, шукають винного! Іноді складається враження, що деякі городяни шкодують собак більше, ніж людей. Інколи така жалість набуває форм психозу чи протестів. На запитання: чому не візьмете бродячу собачку додому, якщо вам її так шкода, завжди отримуємо негативну відповідь. Мені цікаво, якою була б реакція любителів бездомних собак, якби постраждали їх близькі та рідні люди.
Я – гуманіст, наголошую, що ніяким чином не закликаю знищувати собак, тим паче що це заборонено законом. Я просто намагаюсь донести людям, що житлові будинки, дитячі майданчики та вулиці міста для людей, а не для собак. Якщо ви взяли так би мовити «опікунство» над бездомною тваринкою, то належним чином дбайте про неї, робіть всі необхідні щеплення, а в кращому випадку, тримайте її в себе вдома.
Враховуючи, що в місті час від часу бездомні собаки кусають дітей та дорослих, то проблему потрібно терміново вирішувати.
Звертаюся до депутатів всіх рівнів, особливо місцевого, які представляють громаду, звернутися до Верховної Ради України з проханням врегулювати на законодавчому рівні проблему безпритульних собак, яка існує в Україні. Бо складається враження, що закон не на стороні людей, а на стороні собак.
Для кращого розуміння що треба робити, як діяти, наведу приклади вирішення проблем бездомних тварин за кордоном.
США
Тут, поруч з притулками так званого "необмеженого прийому", де незатребуваних собак (тварин, яким не знаходиться власник) з часом присипляють, існують притулки, що належать організаціям, які не вважають гуманним присипляти здорових тварин. Ці "притулки обмеженого прийому" (limited-admission shelters) припиняють прийом тварин, якщо немає вільних місць.
Канада
Нарівні з притулками та стерилізацією тут застосовуються штрафні санкції. Так, у місті Торонто, за незареєстровану вчасно собаку стягується штраф 240 доларів. У разі несплати штрафу, власника викликають до суду, і, згідно з законом, максимальний штраф може досягати 5 тис. доларів.
Німеччина
За викидання тварини на вулицю (така форма поведінки прирівнюється до знущання) або за її самовільне знищення накладається штраф 25000 євро (якщо з якихось причин немає можливості тримати вдома тварину, то її слід віднести до притулку). У Німеччині вважають, що вилов і стерилізація бездомних тварин - це вже боротьба з наслідком, тому більше уваги приділяють просвітницькій роботі з населенням.
Швейцарія
Тут бездомні собаки та кішки стерилізуються, їм вживлюють спеціальний мікрочіп. Ці тварини утримуються в притулках. Домашні тварини обов’язково реєструються, а їх власники сплачують податок, який іде на утримання притулків.
Білорусь
Виявляється, тут є спеціальні ветеринарно-санітарно-утилізаційні заводи, які займаються переробкою трупів кішок і собак на м'ясо-кісткове борошно. Це борошно потім додають в комбікорм для сільськогосподарських тварин. Зокрема, для свиней і птахів. Так, за даними КУП на "Гомельському ветеринарно-санітарно-утилізаційному заводі", з березня по грудень 2010 року, на м'ясо-кісткове борошно було перероблено 31,083 тони трупів кішок і собак.
А який варіант вирішення проблеми ви хотіли б бачити в Україні, зокрема в Бердичеві?
Автор: Ковальський Є.Р.
Матеріал сайту: http://berdpo.info/