Україна – це історія народу, який протягом багатьох років бореться за свободу та незалежність. Україна – це багатостраждальна земля, опалена пожежами війн, жахливими пожарищами Другої світової війни, пекельним полум’ям Чорнобиля. А нині… Ще не скоро висохнуть сльози матерів. Більше двох літ іде війна на сході нашої країни. Багато страждань випало на долю народу за цей час, кращі із кращих синів проявили силу й незламний дух, поклали голови за Вітчизну. Серед таких, перших і кращих, був наш земляк Юрій Панасюк, молодший сержант 10-го батальйону територіальної оборони, випускник 7-ої ЗОШ.
Пам'ять про мужніх людей закарбована у граніті, вона живе у серцях людей і на цій болючій пам'яті зростає нове покоління.
Молодим, у розквіті сил, лишивши маленьких синочків, дружину, маму… пішов у інші світи Роман Абрамов. Загинув за правду, свободу, єдність держави.
На будинку, в якому жив Олександр Питель – меморіальна дошка і вулиця носить ім'я Героя. Йому було трохи за тридцять. Не довелось обійняти сина…
У 17-ій навчався Захисник України Валерій Вітківський. Про нього пам'ятають, розповідають у рідній школі, виховуючи наступні покоління вдячних за мир та життя.
До шкільного музею учням 17-ої ЗОШ передав бойовий прапор із підписами своїх побратимів Олег Козак.
У період мобілізації був призваний до Збройних Сил і з честю виконував свій обов’язок бердичівлянин Сергій Ковтун. Кожен учень 15-ої знає чимало про Героя.
Олег Реготун, Сергій Сідлецький, Євген Старіков, Олександр Венгер, Віталій Дульчик, Юрій Панасюк, Роман Абрамов, Олександр Питель, Сергій Ковтун, Валерій Вітківський, Сергій Гадіуллін... Ми повинні завжди пам’ятати про цих мужніх людей, які не боялись померти за Україну.
Кажуть, війна змінює людей. Впливає на психіку, душу, погляди на життя. Усе це пройшли українські військові. Сьогодні стоять поруч два, чи, навіть, три покоління: діди і внуки, підтримуючи один одного, несуть разом квіти до Вічного Вогню, пам'ятаючи, якою страшною трагедією була для українців ІІ світова війна і знаючи напевне, що той, хто захищає свою землю – завжди перемагає. Ця пам'ять робить усіх сильнішими й веде до неминучої перемоги сьогодні!
Автор: Олена Лук’янюк
Камера: Андрій Аступ
ТРК ВІК