14 червня світова спільнота традиційно вшановує людей, котрі у прямому сенсі власною кров’ю дарують іншим здоров’я, а часто – життя. Донорів. За рік, що минув із дня минулого відзначення донорами свого професійного, можна сказати, свята, у цій царині мало що змінилося кардинально, констатують у міському відділенні трансфузіології. Із хороших новин – це те, що городяни продовжують ставитися до здачі крові куди відповідальніше, аніж іще кілька років тому.
До гарних новин, без сумніву, можна віднести і факт достатньої наявності у Бердичеві бажаючих здати кров, продовжує Наталія Шевченко.
Що держава отримує від донорів? Отримує те, що ті ставлять на ноги її громадян, а іноді елементарно витягують хворих із того світу. Що натомість донори отримують від держави, в якій про стабільність поки що можна лише мріяти? Отримують стабільні ось вже нескінченну, здається, кількість років 20 гривень.
Якщо із хороших новин – то люди, то із новин сумних – кошти: їх, зі слів фахівців, час від часу відчутно не вистачає.
Хтось може закинути, що слова про врятовані донорами життя, мовляв, то пафосні стереотипи-агітки. Що ж, не так давно, другого дня Пасхи, абсолютно реальна бердичівлянка Наталія Левчук без жодного натяку на пафос своєю небайдужістю і власною кров’ю допомогла вижити молодій матусі.
Не встигнеш й оком мигнути, як промайне 2016-й і настане чергове 14 червня, кажуть бердичівські фахівці з крові, і їм понад усе хотілося, аби до того дня гарних новин побільшало, а новини погані не утворилися б взагалі. Донори ж бо на це заслуговують, як ніхто інший.
Автор: Олександр Єжель
Камера: Юрій Гавриш
ТРК ВІК
Просмотрено: 1432 раз
