Масовий «психоз» у комунальній сфері Бердичева створює соціальну напругу в місті

Бердичівляни люблять своє місто і прагнуть, щоб воно було чистим, охайним та прекрасним, але інколи здається, що тут щось «пороблено» і у кожного з нових керівників, який приходить на свою посаду, раптово зникає… розум, і вони, разом з відділами та управліннями, якими керують, починають робити дивні, безглузді речі. А основний нюанс полягає у тому, що роблять вони їх за наші з вами, тобто за бюджетні гроші. Черговий приклад абсурду знову продемонстрували бердичівські комунальники.

Втім, їм не звикати демонструвати такі приклади роботи: то вони дерева позрізають там, де цього робити непотрібно, то асфальт кладуть у калюжі під дощем, то пішохідні переходи сірою фарбою зафарбовують. Цього разу їх новою жертвою стала дорожня розмітка, яку лише кілька днів тому нанесли на дорогу по вулиці Європейській. Як виявилося, бердичівлянам недовго довелося насолоджуватися незвичним для Бердичева явищем – яскравою дорожньою розміткою.

У п’ятницю, 17 червня, починаючи від першої школи і аж до колишнього готелю Дружба по вулиці Європейській знову працювали комунальні служби, вирізаючи шматки асфальту у тому місці, де були ями для проведення поточного ремонту проїзної частини. Випадково трапилося так, що у деяких місцях для цього довелося зрізати асфальт на якому була… нещодавно нанесена розмітка. Таким чином, зараз на її місці хизуються чергові «чорні діри» – без покриття і, відповідно, без розмітки, яку або доведеться наносити знову, або залишити усе як є.

Поясніть, будь ласка, навіщо проводити колосальну роботу, а потім все перероблювати спочатку? Ну невже не можна було трохи почекати з нанесенням розмітки, і виконати цю роботу вже після проведення поточного ямкового ремонту центральної вулиці? Навіщо дарма витрачати час, фарбу та бюджетні кошти кінець-кінцем? Скільки ще бердичівляни будуть спостерігати цей театр абсурду, який називається управлінням житлово-комунального господарства? Так, ми розуміємо, що комунальна галузь зараз вимушена працювати у надскладних умовах і цінуємо працю кожного простого робітника. Але ми не можемо не обурюватися тим, як виконується відповідна робота тими кермачами галузі, з вини яких відбуваються такі оказії. Схаменіться, панове! Почніть хоч трохи думати наперед – а то виникає підозра, що ви це робите свідомо: з метою витратити (а може і відмити) ще більше грошей з міського бюджету.

Денис ЗАРЕМСЬКИЙ