Як народжувався Основний Закон України, яку роль повинен відігравати він у житті держави та її громадян і на яких ролях знаходиться у реальності, чому так склалося, що Конституція залишається для більшості українців закритою книгою, а день її прийняття – звичайним вихідним, а не святом, на яке чекаєш – про це і не лише говорили у Бердичеві на тематичній Годині Державності.
Конституція 1996-го року народжувалася дуже непросто, нагадали виступаючі: її проект у Верховній Раді пройшов два читання, між якими фахівцями було враховано близько 6 тисяч поправок. Далі прийшло розуміння того, що зволікання з прийняттям Основного Закону погрожує загостренням соціально-економічної ситуації у країні. Президент навіть вирішив провести восени 96-го референдум – у відповідь парламент продовжив розгляд проекту. Зрештою, постановили вести роботу у режимі одного засідання – доки Конституцію не буде прийнято.
Конституція мала знаменувати собою свободу держави (державний суверенітет) та свободу людини. Державною стала українська мова, а незалежна Україна отримала свої національні символи. І що на виході, запитують доповідачі? А те, що на 20-й рік існування Основного Закону, більшість українців вважають День Конституції… днем, коли можна відпочити від роботи, але ніяк не святом державного масштабу.
Українська Конституція залишилася здебільшого для свого народу «невивченим уроком», констатують учасники Години Державності: її не знають (а значить не розуміють) громадяни, її ігнорує влада. Звідси і невеселі наслідки.
Не слід забувати, що створювали Конституцію люди і виконувати її мають теж люди, а значить все залежить лише від них. У Бердичеві вірять, що Основний Закон української держави таки перетвориться на базу демократії, а усі задекларовані у ньому права і свободи стануть для кожного українця нормою життя.
Автор: Олександр Єжель
Камера: Юрій Гавриш
ТРК ВІК
Просмотрено: 750 раз
