Пішки сотні кілометрів щоб вклонитися іконі Божої Матері Бердичівської: до Бердичева традиційно прийшли паломники до кляштору босих кармелітів. Серед них зустрічаємо католиків різного віку, - одним ще немає й року, іншим – майже 80.
Ці люди пішки подолали у спеку чималу дорогу. Серед них є й ті, хто у дорозі понад тиждень. З рюкзаками та карематами, трохи стомлені від далекої дороги, але щасливі, що нарешті дісталися пункту призначення, до якого прямували з вірою у серці. У житті усі вони – пересічні українці. Та під час ходи ці люди стають єдиною родиною, яка дбає про кожного у дорозі. Є серед паломників й вагітні жінки, чимало дітей. До Бердичева йдуть переважно зі священиками.
Приближаючись до кляштору, співають пісень і танцюють находу. Словами передати атмосферу радості, яку вони несуть, важко. Але те, що натовп людей приносить заряд позитиву і гарних емоцій, щастя й радості, - однозначно. По приходу – молитва до Марії й знайомство. Далі паломники йдуть у храм та відпочивають.
Чому долучаються до паломників? Учасники ходи кажуть: вважають це своєрідною дорогою спасіння, можливістю пізнати й відкрити себе поряд з іншими людьми. До того ж таку ходу називають чудовим шансом познайомитись із вірянами з різних куточків України.
Першими цього року до Бердичева прийшли паломники з Києва та Фастова. Далі прибували й інші колони людей. Серед них паломники із Житомирщини, Хмельниччини, Харкова, Одеси. Є й ті, хто з-за кордону, зокрема Польщі, Білорусі, Франції. Загалом прибуло вклонитися іконі Матерії Божої Бердичівської декілька тисяч людей. Хтось – пішки, хтось – велосипедом. На недільну молитву у кляшторі обіцяють створити список усіх міст і країн, звідки прийшли паломники.
Фото: Віталій Яремчук
Автор: Софія Юшковська
Матеріал сайту: http://zhitomir.today/