Щось не те, жахливе та трагічне відбувається в Україні на сьогоднішній день, коли не діти ховають своїх батьків, а батьки плачуть над трунами своїх ще зовсім молодих дітей. Це та страшна ціна, яку ми платимо зараз за свою свободу, свою волю та незалежність, коли кращі з кращих стоять обличчям до ворога, потерпають від обстрілів без можливості дати достойну відповідь, незважаючи на спеку чи дощ. Там, на Сході, йде війна, про яку часто забувають ті, хто знаходиться тут, під мирним небом. І лише чорним вороном приходять страшні, повні нелюдської туги звістки про черговий вантаж 200, який приходить у рідні домівки тих, хто назавжди став героєм, віддавши життя за наше з вами майбутнє, за майбутнє своїх дітей. І ось у вівторок, 2 серпня, попрощалися з загиблим односельчанином Русланом Юсубовим жителі села Слободище Бердичівського району.
Церемонія прощання зі ще одним героєм, який пішов у вічність, зібрала велику кількість людей не лише зі Слободища, але й з навколишніх сіл. Чоловікові було усього сорок два роки, і попереду у нього мало б бути довге і щасливе життя, натомість зараз над його труною не можуть стримати сльози його цивільна дружина Зоя та прийомна дочка Ольга. Уродженець Одеської області, Руслан Юсубов проходив на Житомирщині військову службу у лавах 95 аеромобільної бригади, таким чином опинився у селі Слободище, де знайшов свою першу дружину, з якою згодом розлучився. Знову повернувся на Одещину, та закоханий у прекрасні краєвиди Бердичівщини, повернувся сюди у 2009 році.
Зі своєю нинішньою судженою встиг прожити у мирі та злагоді немало років, ставши справжнім батьком для її дочки та прекрасним товаришем і сусідом для односельців. Руслана було мобілізовано до Збройних Сил України 23 липня 2015 року, військову службу він проходив у лавах 53 окремої механізованої бригади. Односельчани кажуть, що отримавши повістку він повів себе як справжній чоловік, навіть наздоганяв працівників військомату, які не застали його вдома. Тоді він не знав, що наздоганяє свою власну смерть…
Як стверджує представник 53 окремої механізованої бригади Олексій Нармулатов, у підпорядкуванні якого служив Руслан Юсубов, загиблий показав себе не лише мужнім та вправним воїном, а й порядною людиною. На жаль, не вдалося дізнатися від нього подробиці загибелі нашого земляка, відомо тільки що 20 липня 2016 року під селом Полтавка Донецької області Руслан Юсубов під час вибуху отримав серйозну травму голови, та впав у кому. За його життя відчайдушно боролися медики, проте 29 липня серце захисника вітчизни перестало битися, і він помер, так і не прийшовши до свідомості.
Прощалися з військовослужбовцем 2 серпня на порозі старенької хати у селі Слободище Бердичівського району, де він стільки років прожив зі своєю сім’єю, після чого його принесли до місцевої школи, де відбувся імпровізований мітинг в пам’ять про загиблого героя. Сільський голова Слободища Роман Кваша висловив слова співчуття родині Руслана, приєдналися у висловленні співчуття голова Бердичівської РДА Едуард Томашевський, від імені депутатського корпусу Бердичівської районної ради виступила депутат районної ради Марія Волкова. Як вдалося дізнатися, три депутатські фракції районної ради (Аграрна партія, ВО «Батьківщина» та Радикальна партія ) зібралися грошима і вручили цю матеріальну допомогу родині загиблого.
Представник військової частини, у якій служив Руслан Юсубов, закликав присутніх «не забувати, що там сидять Ваші люди, що вони стоять там за Вас», і по можливості телефонувати чи писати своїм рідним, друзям та знайомим, які зараз знаходяться на війні, щоб підтримувати їх, адже там, на передовій, для них це дуже важливо. Керівник місцевого фермерського господарства ПП «Слободище» Олег Шевчук наголосив, що він разом з іншими підприємцями села подбають про те, щоб встановити достойний пам’ятник Герою України.
Коли труну з тілом вже шостого жителя Бердичівського району, що загинув під час проведення АТО, несли на цвинтар повз живий коридор, люди мовчки схиляли коліна і голови, вшановуючи пам’ять, мужність та героїзм ще одного військового, який не повернувся з війни, однак зробивши усе для того, щоб не пустити ворога далі, зберігши мир і спокій свого рідного краю ціною власного життя. Вічна пам’ять герою…
Денис ЗАРЕМСЬКИЙ
Матеріал сайту: http://www.berdichev.biz/
Просмотрено: 1089 раз
