На цих фото – майже вся історія Всеукраїнського Санктуарію Бердичівської Божої Матері від далечезного 1627-го і до вже нашого 2015-го, а добряча частина світлин присвячена знаменній даті, що її у грудні відзначатимуть у парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії – 25-й річниці відтоді, як костел повернули віруючим римо-католикам. Масштабна фотовиставка, розгорнута у стінах нижнього храму Кляштору Босих кармелітів – залі святої Терези від Дитяти Ісуса, – результат дворічної роботи одного з братів-кармелітів отця Павла Ферка, у ній – його відданість Господу й Матері Божій, його розум, серце, руки, натхнення. Уся експозиція поділена на теми: тут, власне, і про історію Санктуарію, і про 25 років дуже нелегкої роботи з відродження храму та парафії взагалі тощо.
Виставкові світлини, серед іншого, розповідають відвідувачам про спільноти, котрі діють при монастирі: так згадується і «Виноградна лоза», і «Світський Кармель». Окремі стенди присвячені орденам, які діяли й діють у сестринській зв’язці з кармелітами – сестрам-терезіянкам, сестрам-босим кармеліткам, сестрам-гонораткам. Останні, до речі, працюють у тій самій капличці на Чуднівській, в якій у небезпечні для церкви часи брати Бернард та Амвросій Міцкевичі починали вертати місцевим римо-католикам їхню віру. Не забув отець Павло і про футбольний клуб «Кармель» – одне з дітищ отця Олега Кондратюка, котрий молодим та повним планів відійшов у вічність.
До експозиції увійшло близько дев’яти сотень фотографій, розповідає отець Павло. Якби мали у своєму розпорядженні більше, аніж 40 стендів, зауважує, увійшло би більше. Світлини є зовсім старенькі, ще чорно-білі, є й молодші, й зовсім свіжі. На багатьох – архітектура, і можна простежити, як велична руїна перетворювалася на унікальної краси диво. Але здебільшого герої фото – люди. Власне, люди і стали причиною всього доброго, що трапилося у цих стінах, констатує священик, це вони добивалися повернення храму, вони його відбудовували, люди відправляли служби і люди возносили молитви Господу. Вони виступили і головним джерелом надходження світлин. Без людей сьогоднішня всеукраїнська святиня була би просто мертвими мурами.
У нинішньому форматі фотовиставка у нижньому храмі Кляштору діятиме до кінця цього року, інформує її укладач, бувають дні, каже, коли у залі повно людей зранку і до самого вечора. А він дивиться в очі відвідувачів, на світлини і відчуває благодать від самого Господа та Божої Матері. Власне, це все вона, підсумовує отець Павло, це вона першою захотіла жити у цих стінах…
Автор: Олександр Єжель
Камера: Юрій Гавриш
ТРК ВІК
Просмотрено: 707 раз
