Коли у березні 2016-го у Бердичеві заявили про перезавантаження у бердичівській бібліотечній системі, цій заяві повірили не всі. Зрозуміло, мовляв, що молодь зігнали до бібліотеки на Вінницькій – холодної і неприглядної – для «промивки мозку». Який там молодіжний центр – відмітяться і забудуть…
Коли у серпні городян запевняли, що Бердичів таки має потребу у світлих головах та гарячих серцях його молодих мешканців, і дорослі вже роблять для цього все можливе, невіри на те навіть уваги не звернули, зате оживилися пліткарі та інші «доброзичливці»: це ж треба, бібліотеку перетворюють на неподобство, лишень пиво у ній не продавали...
Думається, не буде великою помилкою сказати, що такого відкриття у Бердичеві ще не було... Народу, кажуть, прийшло сотні під три – маленького, дорослого, але більше за інших – молодого. Усе виглядало водночас урочисто, красиво і якось не надто формально, а загалом, ділилися гості, було дуже відчутно, що на цей день тут дуже чекали і в нього вірили…
Власне, зібралися, аби запустити у самостійне життя молодіжний центр, але стрічку сміливо можна було перерізати на самісінькому вході до центральної бібліотеки. Колишній темний вестибюль перетворився у ній на стильний і сучасний інтернет-центр, там, де раніше стояли комп’ютери, розташувалася ошатна читальна зала, подбали у книгозбірні і про нову вбиральню, і про читальну залу для тих, кому знадобиться повна тиша. Та й сам вхід до закладу мало чим нагадував свого «попередника» – із новим пандусом, вікнами, вивіскою і взагалі, з якимось новим обличчям.
Зазвичай усі головні промови лунають після перерізання стрічки, та дійство на Вінницькій, і справді, було унікальним.
У цих стінах, як і раніш царюватиме Книга. Та лише тепер стіни ці будуть просякнуті особливою молодечою енергетикою, а разом із духом Книги навколо витатиме дух молодості й зрілості, натхнення й мудрості, енергія та небайдужість, переконані присутні на відкритті.
Бердичівська «М-Формація», сподівається Василь Мазур, стане тим місцем, де, збираючись, молодь і відпочиватиме, і розважатиметься, і разом із тим генеруватиме ідеї, пускаючи у хід власний інтелект та вміння. А інтелектом, переконаний, молоді городяни не обділені.
За лічені хвилини перебування у центрі молодь вже відчула себе господарями цієї території, відчула її смак та ауру, підмітив помічник-консультант народного депутата України Олександра Ревеги Віталій Березовенко. Хто, запитує, міг уявити, що у Бердичеві (та ще й у бібліотеці) з’явиться щось подібне? Та ніхто!
Чимало теплих слів почули в «М-Формації» і з вуст Галини Козаченко та Олени Люблянської. І все, зізналися гості, начебто, є в їхній обласній бібліотеці ім. О. Ольжича, в їхньому Житомирі. Та лише центру такого немає.
Скільком людям Тетяна Кущук завдала добрячого клопоту, аби стримати дане десяткам молодих людей слово?.. Зате сьогодні відповідально заявляє: коли в інших містах бібліотеки закривають, у Бердичеві їх оновлюють. Коли в інших містах через небажання чи неумілість влади бібліопроекти часто завершуються нічим, то у книгозбірнях Бердичева діють інтернет-центри. Коли десь у колишніх бібліотечних приміщеннях вже давно працює чийсь бізнес, у Бердичеві на базі бібліотек створюються унікальні музеї та ось такий центр, рівних якому в Україні ще пошукати.
Заступник міського голови Валентина Адаменко, Олена Петрівська та її «культурна» команда з МПК ім. Шабельника, ті з молоді, хто до пізніх ночей допомагали у численних розробках – всіх і справді не перерахувати. І на всіх них – одне велике «Дякую».
Зрештою, настав час господарям центру показувати, чим зібралися дивувати вони народ. На гостей чекало доволі солідне «М-Формаційне» меню, майстер-шефами якого виступили Альона Уяздовська та Юрій Булега – дует, на який у молодіжному центрі покладають особливі надії, саме вони пробуватимуть перетворити тутешній простір на територію думок, креативу, захоплюючого дозвілля і творчих ідей.
В якості аперитиву присутнім запропонували помилуватися експозицією у форматі «живої книги». «Жива книга», за переконанням молодіжних лідерів Бердичева, – це кожен із нас, кожен із людей. Зі своєю історією, своїми перемогами та поразками, радощами та проблемами. У випадку з «М-Формацією» – це молодь, котра мешкає у Бердичеві, працює чи навчається у ньому, у ньому досягає успіху. Про яку знають в області, Україні, Європі та світі...
Далі пішли у хід модні нині «локації». Коли в одній знайомилися з азами живопису, в іншій освоювали хіп-хоп, коли в одному місці вчили мистецтву мехенді, в іншому розмальовували імбирні пряники. Виявляється, коли все цікаво, то у купі виглядає доволі органічно. І все одно – бесіда це з психології чи майстер-клас із бітмейку.
Ось приблизно так творяться справи, завдяки яким Бердичів має звання одного з чудес України. «М-форматори» обіцяють докласти усіх зусиль, аби їхнє диво принесло гарні плоди, аби місцева молодь облюбувала тутешній простір, облюбувала рідне місто. Бердичів відкритий для неї і радо ділиться своєю весною…
Автор: Олександр Єжель
Камера: Володимир Чайковський
ТРК ВІК
Просмотрено: 673 раз
