Здається, ніщо не здатне протистояти польоту цієї силі – ані страшна війна з ворогом, ані численні внутрішні хвороби, від яких страждає Україна. Мабуть тому, що сила ця складається з добра, світла, любові, справедливості. Вона прагне окрилити собою усіх без винятку, завдяки їй люди намагаються зібрати біля себе найдорожчих та найближчих і хоча б на кілька днів забути про непросте сьогодення, помріяти, спробувати пустити до свого життя щось нове. Спробувати пустити до свого життя щастя. Ім’я цій силі – новорічно-різдвяні свята. Їхній початок відзначали бердичівляни та гості Бердичева на Центральній площі. А разом із тим святкували Миколая та очікували на запалення вогнів на головній ялинці міста.
А ось і він – святий Миколай. Чи не перший передвісник потужної животворчої сили, що дарує надію та віру у краще, символізує прихід всього нового та щедро обдаровує слухняних, старанних, порядних, щирих. Завітав святитель і до Бердичева.
Ну тепер бажання тих, хто 19-го грудня прийшов на Центральну площу вже точно збудуться. Чому? Тому що слова головного героя цього дня закріпили його тезки – п’ятеро справжніх Миколаїв. Так, можливо, не святих, зате молодих, закоханих у рідне місто та щирих у любові до своїх земляків.
Зворотній відлік – і ось уже сяє яскравими вогнями головна ялинка Бердичева. Для тих, хто хоче бачити її «знедоленою», знедолена, для тих, хто в одній людині бачить усю молодь, хоч і, звісно, не така,… але, начебто, і така. Ну а для більшості городян, думається, своя, рідна. А значить завжди красива. Й оточена святкового вечора чарівним співом ластівок, тих самих, які своїм щебетом викликають господаря. Над Бердичевом на Миколая лунав легендарний «Щедрик»…
Автор: Олександр Єжель
Камера: Юрій Гавриш
ТРК ВІК