І от уже розпочався 2017 рік. Чи змінилося щось у колонії? Минулоріч на сесії Бердичівської районної ради в. о. прокурора Сергій Сивак повідомив: заклад проситиме про фінансову допомогу, щоб зробити ремонт і закупити необхідне для ув’язнених. Таке прохання отримав депутат районної ради Габріел Мкртчян. Чоловік розповів: до Нового року йому зателефонували засуджені, які повідомили, що готують їжу у відрах з-під фарби (!), тому просять допомогти. З цієї нагоди пан Габріел як приватний підприємець вирішує підтримати колонію грошима, але водночас проконтролювати, на що їх витрачають. Тож після Нового року чоловік з головою районної ради Бердичівського району Максимом Самчиком та журналістами приїздить до 73-ї виправної колонії. Детальніше – у відео.
Найперше, що відчувається в установі, – це запах. Подекуди різкий і неприємний. Тхне чимось гнилим. Можливо, це пліснява. Але чути його не всюди. Одразу показують камери, які потребують ремонту. На відео видно, що в деяких з них гуляє вітер. Ця проблема в колонії є щонайменше в 20-ти камерах. Усі вони потребують ремонту. На виході зустрічаємо чоловіка на ім'я Султан.
“Слава Богу, наче нічого, годують нормально. Медичне забезпечення краще стало. Я тут уже десь місяці 4, а так взагалі 8 років. Сам з Одеської області. Після приїзду Луценка почали крани ремонтувати, душ. Годують кашами, супами, нормально”, – говорить Султан, ув’язнений.
Далі – їдальня. Це те саме місце, де для засуджених готують і де для них навіть посуду не було. Богдан, який уже рік працює кухарем, каже: зміни вже є, хоча й поступові. Зараз на кухні є м'ясо, олія, жир і посуд.
“Посуду сьогодні достатньо. Розроблено план першочергових заходів, за ним потихеньку рухаємось. Зараз практично закінчено реставрацію бані, є посуд, миючі засоби, проводиться контроль за доступом до питної води, відновлено асортимент у магазині. Рухаємось у напрямку покращення матеріально-побутових умов, – розповідає нам прокурор місцевої прокуратури Артем Івков. – Є дисциплінарна відповідальність для тих, хто причетний до порушень. Зареєстровано ряд кримінальних проваджень. Щодо керівництва – це не моя компетенція”.
У лазні для миття засуджених нині необхідно повністю замінити комунікації: каналізацію, водопостачання, а також повністю електромережі. Зараз вона працює за графіком – близько 500 в’язнів нею користуються раз на тиждень, запевняє керівник установи.
“Миття в нас триває 40 хвилин, одна душова лійка розрахована на 2 особи. За 40 хвилин – 30 осіб, – розповів Ігор Столяров, т. в. о. заступника начальника з комунально-побутового забезпечення установи. – Щодо банно-прального комплексу, то для його більш-менш якісної роботи треба дві–три пральні машини й одна центрифуга для віджимання білизни. Це коштувало станом на 2014 рік близько 180 тисяч. Зараз усі машини й центрифуги відпрацювали свій ресурс. Потрібні кошти на придбання прального обладнання, а також пральні засоби”.
Переважна більшість в’язнів спить у відділеннях для багатьох людей, але на момент зйомки їх немає.
“Їм не вистачає білизни, ковдр, подушок і того, чим застеляти ліжка. Зараз вони на роботах у їдальні, також це слюсарі, сантехніки. Восени руками засуджених ремонт тут робили, умови підтримують”, – розповів лейтенант внутрішньої служби Валерій Люх.
Умови для утримання в’язнів на даний момент все ще далекі від санітарних норм, що й видно неозброєним оком. Утім ремонтні роботи вже розпочалися. А, як відомо, без доброї копійки їх не зробити. У цьому допомогти обіцяє Бердичівська районна рада. Навіть усупереч думці окремих депутатів, що це наче неправильно, адже установа державна.
“Тут такі самі люди перебувають, люди живі, і треба буде по можливості вирішити найважливіші проблеми. Ми зорієнтуємось на якусь одну проблему, думаю, аби її вирішити повністю. Є проблеми в нас і по школах, садочках, лікарнях, але… Проведемо екскурсію, хай люди побачать, це ж територія району, тут, у Райках, проживають люди, і їм, думаю, важливо, аби тут були очисні й водопостачання”, – каже голова районної ради Максим Самчик.
Руслан Гасаналієв очолює установу з липня 2015 року. Зараз він також на цій посаді, попри кримінальні провадження і перевірки. Каже, ліцензія в колонії закінчилася ще в жовтні 2016 року. Зараз тут подали всі документи на її продовження, аби навесні відновити роботу кар’єру й заробляти “собі на життя”. Поки що ж, скажімо, на харчування в середньому на одного засудженого державою виділяється близько 30 грн на добу. А так, каже чоловік, після приїзду Юрія Луценка почався рух щодо покращення умов життя в’язнів. Зараз колонія навіть має спонсорську допомогу, хвалиться начальник.
“Близько 80 осіб засуджених нині в нас у лікарні, яка розрахована на 160 койкомісць. Це хворі на шкірно-венеричні хвороби або ВІЛ-інфіковані. На сьогодні виробництво нашої колонії – це кар’єр, який і є основним джерелом доходу. Нам не вистачає потужностей для функціонування, переробки, аби отримувати ту суму, на яку можна вижити. Те обладнання, яке є, морально застаріле, значна частина його розкрадена, 80 % – це станина від верстатів. У робочому стані – один швейний цех, одна пилорама та декілька деревообробних верстатів. Усе повирізали, покрали”, – розповідає Руслан Гасаналієв, начальник 73-ї виправної колонії.
З його слів, як тільки продовжать ліцензію, робота закипить уже навесні й колонія сама на себе зароблятиме. Ну, а поки – поки просить фінансово підтримати, щоб в’язням було добре й зайвих питань не виникало про умови їх перебування за ґратами.
Нагадаємо: генпрокурор зазначив, що якщо очільник установи не розуміє відповідальності за допущені порушення прав людини, то він вимушений буде його звільнити за статтею. Та попри це колонію і досі очолює Руслан Гасаналієв.
Фото: відео: Віталій Сінєльніков
Матеріал zhitomir.today
Просмотрено: 577 раз
