У Бердичеві рівень забруднення води в річці нафтопродуктами перевищує норми у шість разів. Це лабораторно засвідчили фахівці. А почалося все минулоріч. Три місяці осені 2016 року на воді річки Гнилоп’ять можна було спостерігати кольорові плями, схожі на розводи бензину. Спочатку вони були не надто великими. Проте місцеві "моржі" почали бити на сполох. Чоловіки запевняли: купатися в такій річці неможливо, бо, прийшовши після цього додому, відчуваєш різкий запах, схожий на солярку. Хто ж усе-таки наважувався поплавати, мусив руками розгрібати жирну плівку. Однак найстрашніше, запевняли вони, те, що плями не зникали, а, навпаки, ставали більшими за розміром. Так, їх навіть почали помічати неподалік місця, де проводять водозабір питної води для потреб міста та на міському пляжі. Течія все це "добро" несла в напрямку Житомира.
З'ясовувати причини появи плям на воді взялися місцеві фахівці. За розпорядженням міського голови створили комісію для перевірки стану поверхневих вод та води в річці. Не забули і про стан водозабору. Небезпечного, переконували, нічого не знайшли. Причиною появи кольорових плям назвали колишній верстатобудівний завод-гігант "Беверс".
"Коло можливого забруднення практично звузилося до території колишнього заводу "Беверс". Основним джерелом забруднення була труба, яка виходила до берега річки. З неї періодично виходили нафтопродукти", – каже Віктор Рябушко, фахівець І категорії відділу технічного нагляду при управлінні ЖКГ Бердичівської міської ради.
Фахівці звернулися до керівництва заводу, аби перевірити територію і мережі поверхневого водовідведення. Місцеві депутати також намагалися віднайти там місце витоків паливно-мастильних матеріалів у Гнилоп’ять. Паралельно Державна екологічна інспекція взялася робити аналіз проб води з річки, який підтвердив: у ній є нафтопродукти.
"Гранично допустима концентрація (за нормами 0,3) перевищена у 6 разів. Виявили, що нафтопродукти потрапляли в річку з мереж поверхневого водовідведення з колишньої території заводу "Беверс". Відповідно, ми залили бетон у цю трубу", – говорить Віктор Рябушко.
Голова правління ПАТ Фірма "Беверс" каже на це: завод більше десяти років не працює. Тут закритий цикл водозабезпечення. Нині з чотирьох тисяч квадратних метрів колишніх виробничих приміщень арендують лише декілька. Виробництво в них відбувається без використання нафтопродуктів.
"Замурували трубу, минуло вже майже півроку, а в моїх системах і колодязях вода ніде не піднялася. Таким чином, ця труба, найімовірніше, не пов’язана із системою заводу", – каже Андрій Стецюк, голова правління ПАТ Фірма "Беверс".
"Беверс" уже попередили про штрафні санкції. Проте своєї вини вони тут не вбачають. Через територію заводу проходить міська каналізація, водопровід, скид зливової води з міста. Де міг статися збій – сказати важко, адже на каналізаційну систему заводу також немає жодного документа.
"На цей час, на жаль, на підприємстві не збереглося технічної документації, з якою можна було б працювати, подивитися, що конкретно є джерелом забруднення", – каже фахівець І категорії відділу технічного нагляду при управлінні ЖКГ Бердичівської міської ради Віктор Рябушко.
"Є старі каналізації, які закриті, замуровані, на них планів зовсім немає. Можливо, якісь стічні води десь щось розмили і вийшов от такий викид. Я намагаюся зробити все, щоб цьому запобігти. Мені ця проблема не потрібна", – каже Андрій Стецюк.
Поки на річці крига, неможливо сказати, чи зникли кольорові розводи на воді. Замурована труба тут навіть не припорошена снігом. Від берега до берега – товстий шар льоду. Ситуація, кажуть фахівці, з’ясується навесні.
Автор: Юлія Сінєльнікова
Матеріал zhitomir.today
Просмотрено: 839 раз
