ГРОМАДЯНИ, НЕ СОРОМТЕСЯ ЗАКРИВАТИ ЗА СОБОЮ ДВЕРІ!

Ми нерідко нарікаємо на роботу міських комунальників, звинувачуємо в усіх гріхах, шукаючи винних у недоліках. Житлово-комунальне господарство – величезний багатогалузевий комплекс із численними проблемами, які, на жаль, часом ми створюємо самі. Так, у ЖКГ не все гладко, але давайте подивимося на одне маленьке питання через дверний проріз.

А чи не пройтися нам містом морозним днем і не побачити власними очима, як мешканці багатоповерхівок піклуються про збереження тепла у під’їздах? Адже рахунки за теплопостачання зростають, а дехто ну ніяк не прагне засвоїти прості правила, що допоможуть утримувати належну температуру в оселі, а також збережуть кошти за опалення. Не секрет, що одна з проблем – відкриті вхідні двері.

Вулиця в об’єктиві

Початок нашого пішохідного маршруту – вулиця Європейська. На годиннику – 12:15, зупиняємося біля будинку № 106. Двері всіх під’їздів багатоповерхівки зачинені. Приємно спостерігати: тут живуть ощадливі господарі. Щоб було все об’єктивно, повернемо на вулицю Данилівську, № 5. О 12:25 двері першого під’їзду відчинені, другого – також. Люди заходять – виходять, виходять – заходять, а 2-го лютого температура на подвір’ї – нижче нуля. У садиби приватних будинків зі зрозумілих причин не заглядаємо: свої двері ближче до тіла, отож тут усе гаразд.

Студенти, школярі та вихованці дошкільних закладів – люди виховані. Заходячи до педагогічного коледжу, ЗОШ № 5 та ДНЗ № 15, двері за собою зачиняють. А, може, недремне око педагога зіграло роль? Час на годиннику – 12:45, бачимо будинок № 14 по вул. Європейській. Тамтешні мешканці дбають про тепло, відкритих прорізів немає. О 13:03 виходимо на вулицю Соборну, 18. Все відмінно, батьки з дітками щільно зачиняють двері. Така ж картина й на вул. Миру, 2. Спостерігаємо за будинком № 22, що по вул. Соборній. Тут усе неоднозначно: 3-й під’їзд відкритий навстіж, жителі загартовуються. А ось мешканці 4-го потішили око: з 13:13 по 13:23 зайшли кілька людей, і всі не забули про дрібницю – закрити за собою двері: жінка, двоє юнаків, мама з дитиною, літній чоловік, знову матуся з малюком. Ви скажете: навіщо такий хронометраж? Ми закликаємо одне одного утеплювати під’їзди, міняти вікна, двері і так далі. Проте все це зводиться нанівець, коли забуваємо про елементарне. Нікого не хочеться ображати, але згадаймо японське прислів’я: «Невіглас залишає двері відкритими на один дюйм, ледар – на три, а дурень – навстіж». Хтось пише оголошення, хтось робить зауваження, а дехто намагається дохідливо пояснити для особливо нетямущих, що двері слід зачиняти. А віз і нині там… Найчастіше прохід залишається відкритим. До речі, мало не забули: на міжповерхові сходові майданчики нерідко виходять любителі попалити цигарки, а до них ще приєднуються їх гості. І знову вхідні двері відкриваються, щоб дим не затримувався, недопалки кидаються, тепло вивітрюється…

Під’їзд у багатоквартирному будинку – спільна власність усіх його мешканців. Але, як кажуть, «у семи няньок дитина без ока…» Хоча радує те, що є в нашому місті люди, які до будинків ставляться, як до свого здоров’я.

Навіщо двері потрібні?

Немає, напевно, більш безглуздого питання: навіщо взагалі потрібні двері у під’їздах? Вустами жителів глаголить вулиця: ті бердичівляни, з ким ми спілкувалися, – одностайні в своїх поглядах.

Марина: «Двері слід зачиняти, щоб не заходили нарко- та алкозалежні, підозрілі особи та бродячі собаки, щоб не було бруду в під’їзді…»

Олександр: «Двері – для захисту житла від проникнення в приміщення холодного вітру, дощу, шуму і пилу».

Ольга: «Зачинені двері допомагають зберегти тепло».

Тетяна: «Щоб не було протягів».

Анна: «Двері для того, щоб відкривати і зачиняти їх».

ГРОМАДЯНИ, НЕ СОРОМТЕСЯ ЗАКРИВАТИ ЗА СОБОЮ ДВЕРІ!

Матеріал сайту: http://berdpo.info/