Що буде, якщо спільну сімейну любов до спорту помножити на спільне відчуття сім’ї? Буде фестиваль «Мама, Тато, Я», що його традиційно всією країною проводить центр «Спорт для всіх», а у Бердичеві – його місцевий осередок, очолюваний Олегом Рудніцьким.
Цьогоріч у спортивній залі НВК № 10 свою сімейність та «спортивність» доводили 5 родин: заклад-господар представляли родини Поліщуків-Менн та Вознюків-Михальчуків. У суперники їм дісталися сім’я Вакуліних (15-й ліцей), Креденцерів (5 школа) та родина Брацюнів-Любичів (школа № 17). Тож так по-сімейному і, звісно, по-спортивному кинулися здобувати вони заповітну перемогу.
Як ефективно й швидко визбирати усю картоплю, коли не у дружньому колі найближчих тобі людей?.. А естафету «Родинну» – як підкорити швидше за інших?.. Зрозуміло, хокей – тут самотужки перемоги навряд чи досягнеш, без відчуття команди ніяк. Але «Снайпер»… Наче все залежить виключно від тебе особисто, та три «особисто» до купи – і ти кращий. Десь потрібна швидкість, десь – влучність, а десь – як от у вікторині – ерудиція та вміння зосередитися. Кожен бал має величезну вагу, кожен кидок, кожен удар…
Аби у результаті дати собі відпочинок на урочистому закритті змагань, отримати від «Спорту для всіх» не лише грамоти й медалі, але й м’ячі, фірмові кепки, набір для настільного тенісу, тарілки для метання та почути своє прізвище серед кращих. Як от сім’я Брацюнів-Любичів, котра посіла на цьому фестивалі почесне ІІІ місце, як от трійка Вакуліних, яка стала другою. Як, зрештою, родина Поліщуків-Менн, котра здобула звання переможниці. Завдяки усім чинникам, що зазвичай приносять перемогу у «Мама, Тато, Я» – любові до спорту, взаємній підтримці та відчуттю під назвою «Ми – одна сім’я».
Автор: Олександр Єжель
Камера: Юрій Гавриш
ТРК ВІК
Просмотрено: 1152 раз
