Пані Надії – 93 роки. Літаком з Гамбурга ця жінка прилетіла в Україну, щоб у рамках третього бердичівського кінофестивалю імені Фрідріха Горенштейна “Зоряне містечко” показати картини свого батька Георгія Косміаді. 22 травня виповниться 50 років з дня смерті художника. До життя на Волині чоловік працював помічником окружного архітектора Кремля. Під час Першої світової війни був призваний в армію. Після війни до Росії не повернувся: Жовтнева революція там забрала життя двох його братів-офіцерів. У Рівному художник понад 30 років викладав малювання у школах. Від радянської влади він змушений був тікати до Німеччини, де й помер.
“Портретів не малював, на замовлення не малював. Працював під настрій. Мій батько завжди говорив: кожен має подивитися картину й додати своє відчуття до неї. Тоді він її зрозуміє і щось матиме”, – говорить жінка.
Пані Надія закохана в Україну й останні 25 років регулярно відвідує свою батьківщину.
“Надія Георгіївна планує лишитися жити в Україні. Тобто в нас усі емігрують, а вона вирішила повернутися в місто, де народилася”, – говорить Наталя Тарасевич, яка супроводжує жінку.
Під час фестивалю гостя разом з його учасниками переглянула 60 заявлених робіт. Серед них – короткометражки як професійні, так і аматорські. У номінації “Ігрове кіно” у залі раз у раз лунають оплески. Одна з робіт, яка вдало передала непростий вибір дівчини між любов’ю до батьківщини і власними почуттями, – робота учасниці фестивалю з Києва. Оксана Войтенко вчиться на режисера ігрового фільму. На кінофест у Бердичів приїздить утретє. Цього разу дівчина представила фільм “Кордон Віри”. Це, каже, її навчальна робота за другий курс і дипломна робота оператора п’ятикурсника Антона Борисюка. Основа фільму – оповідання Володимира Винниченка “Момент”.
“Для того щоб перенести літературний твір на екран, мені довелося його трансформувати, певним чином змінити сюжет, історичні обставини, характери героїв. У цьому мені допомагала сценаристка Дарина Алексєєва. Знімали ми 19 днів у досить важких умовах. Це була дуже малобюджетна студентська зйомка. Ми з оператором самостійно їздили шукати всі локації, об’їздили всю Київську область, деякі стали для нас відкриттям, як та печера природного походження”, – говорить вона.
Зйомка фінансувалася спершу самостійно режисером та оператором. Згодом допоміг спонсор, який зробив постпродакшн фільму. Загалом усе обійшлося майже у сто тисяч гривень.
Близько сотні акторів пройшли через чотири етапи кастингу. Відібравши найкращих, Оксана не помилилася, адже на фестивалі короткометражка виборола перемогу в номінації “Найкраща акторська роль”. А ще режисер посіла заслужене третє місце в номінації “Ігрове кіно”.
“Я завжди досягаю того, у що вірю. Власне, про це мій фільм. Думаю, це найголовніше, що людина має розуміти в цьому житті. Якщо ти віриш, хочеш, ти маєш до цього йти, не зважаючи на всі перешкоди на твоєму шляху”, – говорить Оксана.
Олександр Єлагін з Херсона уже втретє є гостем фестивалю. Чоловік займається документалістикою і переконаний: досвідченим у кінематографі є чому повчитися в молоді.
“Я хотів би побажати людям, глядачам Бердичева, щоб вони більше ходили в кіно, дивилися фільми, добра, щастя, кохання, Божої благодаті й щоб усе було добре. А проблеми нашої країни щоб не турбували”, – говорить він.
Журі фестивалю оцінювали роботи учасників як з технічного погляду, так і за сюжет фільму. Багатьох на гарні оцінки надихнуло саме місце проведення.
“Я бував у Бердичеві в дитячі роки. А відкрив його для себе тільки зараз. Мені цікаві люди, які тут є, цікаво, як тут проходить фестиваль, по-своєму, особливо. Моєму фестивалю 21 рік, а тут свій почерк”, – говорить Валентин Мисливий, режисер, каскадер, продюсер, директор київського кінофестивалю “Золоте курча”, член журі.
“Є просто суперові роботи. Мене здивувало, що це молоді автори, що це режисери-дівчата, жінка. Висока була якість, і мені чимало робіт сподобалося”, – каже Марина Петрова, журналіст, сценарист-початківець, член журі.
Організатор кінофестивалю “Зоряне містечко” Алла Міщук говорить: четвертий кінофест обов’язково відбудеться, адже чимало як українських, так і закордонних режисерів цікавляться ним. Це можливість не лише обмінятися досвідом з колегами, але й відвідати знане на весь світ місто Бердичів.
“Я рада, що до нас приїздять постійні учасники та нові люди. Про фестиваль усе більше дізнаються. Ми ростемо, розширюємося”, – говорить Алла Міщук.
Протягом трьох днів гостей та учасників кінофестивалю розважало “Міністерство сміху”. А ще цьогоріч це з ентузіазмом зробив “містер тисяча вольт”, відомий як танцюрист і аматор з Бердичева, який підкорював шоу “Х-фактор” і “Танцюють всі”.
Автор: Юлія Сінєльнікова
Матеріал zhitomir.today
Просмотрено: 926 раз
