Як працювати з архівами Служби Безпеки України? Що можна в них знайти і чого знайти не можна? Яка взагалі процедура роботи з архівними документами і до кого потрібно звернутися у випадку, коли цікавить минуле, історія рідного краю, своєї родини тощо? Про все це розповів учасникам освітньої програми «Студії живої історії», черговий етап якої проходить у Бердичеві, Андрій Когут – директор галузевого державного архіву СБУ.
У першу чергу, їхня установа може бути корисною для тих, хто має намір дізнатися про долю родичів, репресованих у часи комуністичного режиму, каже пан Андрій. Звісно, окрім того, додає, вони володіють певним масивом інформації, що зацікавить професіоналів – істориків, дослідників, краєзнавців.
Взагалі архів СБУ дозволяє дізнатися про те, що насправді відбувалося у часи Радянського Союзу, продовжує Андрій Когут, і якщо, припустимо, газета «Правда» – це відчищений до блиску бік дзеркала, то те, що зберігається у них – таке собі задзеркалля.
Один із доволі цікавих фондів, що ним володіє архів СБУ, складається з колекції друкованих видань КДБ – підручників та величезних книг-списків «ворогів народу». Це десятки тисяч імен – і не лише з різних регіонів Радянського Союзу, а й мешканців закордону.
Як може змінити знайомство з подібними документами світобачення сучасної людини і чи може змінити взагалі? Чийсь донос чи протокол допиту на кількох сторінках… Дивишся на час початку допиту, на час його завершення і розумієш, що тривав той цілу ніч, і що, судячи зі всього, не обмежувався одними лише питаннями…
Отже, як опинитися у ролі користувача архіву, як потрапити до радянського «задзеркалля»? Зі слів Андрія Когута, зробити це доволі просто.
Автор: Олександр Єжель
Камера: Юрій Гавриш
ТРК ВІК
Просмотрено: 421 раз
