Сім чудес світу, стародавніх й сучасних – хто лишень не захоплювався їхньою величчю та красою! Та ким створені усі ці дива? Тими, хто називає себе фізиками й ліриками в одному флаконі, тими, хто часто жартує, мовляв, Бог сотворив Землю, а решта на ній – їхніх рук справа. Справа рук будівельників.
Щороку наприкінці квітня- на початку травня у Бердичівському професійному будівельному ліцеї традиційно запрошують до себе усіх бажаючих, аби довести ці прописні істини. А ще – на практиці продемонструвати: будівельник – це звучить гордо, виглядає солідно, це те, чого сьогодні конче потребує країна. Звідки, зрештою, беруться провідні дизайнери, архітектори, інженери-конструктори? Звідки беруться класні штукатури, плиточники, столяри, муляри, монтажники? У стінах закладів, подібних до їхнього, заявляють у будліцеї.
Ким би ти не виявив бажання стати, головне – відчути зацікавленість у тому, що маєш створювати, переконані у бердичівському будліцеї. А для цього, власне, необхідно, взяти і створити. Споглядати ж бо за чиєюсь роботою – це одне, а власними руками, думкою та вмінням звести стіну будинку, змурувати піч, оздобити кімнату, якісно нанести штукатурку чи зі шматка деревини зробити вишукані двері – дещо інше. І коли в учня починають загорятися очі і «чесатися» руки, наставники знають: процес пішов. Тож не дивно, що учні ліцею здебільшого усвідомлюють, що саме вони роблять у майстернях. Що будівельник – то покликання, нескінчена творчість та постійний пошук.
У будліцеї не лише учнів «відправляють» у творчий пошук: аби не відставали від передових технологій, час від часу стажування проходять майстри виробничого навчання та викладачі. Більш того: в їхньому закладі навіть математик та історик знають, як правильно приготувати ту чи іншу будівельну суміш, як шпаклювати чи мурувати. І що чи не найголовніше: якщо учень прагне досягти майстерності, якщо «горить» роботою, зазначають педагоги, у майбутньому він без роботи не залишиться.
Автор: Олександр Єжель
Камера: Юрій Гавриш
ТРК ВІК
Просмотрено: 481 раз
