72-ий День Перемоги над нацизмом у ІІ світовій війні відзначаємо сьогодні. Багато часу пройшло… Але і нині цей травневий день чи не для кожного є особливо хвилюючим, із присмаком сліз. Воно болем відгукується у серці, бо немає, либонь, жодної української сім’ї, якої не торкнулась би війна… Рідіють ряди старих фронтовиків… Із кожним роком до Вічного Вогню їх, на жаль, приходить все менше й менше. І все дорожчим і ціннішим є їх слово, порада, вітання! Почесний громадянин Бердичева, ветеран Павло Сухоставський, хоч роки беруть своє, за підтримки онуки Ольги, не міг не прийти на свято!
Нинішнє молоде покоління переосмислює історію, історію ІІ світової війни. А в серці старшого покоління це слово – незагойна рана… Партизанка Олена Дудчик про війну не може розповідати без сліз. У День Перемоги їй, насамперед, хочеться звернутись до молоді.
На них, ветеранів ІІ світової тримають рівняння нинішні військові, котрі захищають країну від російської агресії. Перемогли діди – переможуть і онуки!
Вдячні нащадки із покоління в покоління бережуть пам’ять, щоб передати наступним поколінням. Хіба ж можна забути?
Безсмертний подвиг захисників, безмежний патріотизм і самовідданий героїзм – це та найміцніша зброя, кажуть ветерани, яка допомогла здолати їм ворога!
9 Травня і для нинішніх військових, що продовжують справу батьків і дідів, із їх слів, є найсвітлішим, найвеличнішим днем.
Вдячні нащадки пишуть золотом «Книгу Пам’яті» - священну книгу минулого, яка має навчити і сучасне, і майбутнє покоління.
Ростислав знає із дідусевих розповідей: у страшному бою під Берліном, як Герой, поліг його прадід.
До меморіалу Слава Героям, у знак пам’яті і вдячності, йшли покласти квіти і дорослі, і діти, вклонитись усім, хто бився на фронтах ІІ світової, виніс роки окупації й пекло таборів, хто і тепер, захищаючи Вітчизну, поклав за неї свої життя. У хвилині мовчання вшанували поіменно кожного нашого земляка, які, на жаль, не повернулися із нинішньої війни і стали навіки нашими янголами-охоронцями. Вінки і живі квіти від представники влади й громадськості міста встелили підніжжя обеліска Перемоги, пам’ятника «Скорботний воїн», лягли на могили підпільників і загиблих воїнів.
Пам’ять про подвиг – нетлінна, а вдячність бердичівлян – безмежна!
Репортаж Олени Лук’янюк
ТРК ВІК