Хіба би було Сонце Сонцем, коли б не гріло і не мало осяйних променів? А промені? Чи могли б радувати вони людей своїм теплом, якби не було Сонця? І звідки б взялося тепло й світло, не маючи джерела – сонячного кола та проміння? Ось приблизно так пояснював триєдність Бога Святий Іван Золотоустий: Сонце, казав, то є Бог-Отець, промені – Син Божий Ісус Христос, а тепло й світло, що з них виходить – Дух Святий.
На п’ятдесятий день після Пасхи православні бердичівляни святкували Трійцю.
Зіслання Святого Духу дивним чином відбулося у Сіонській горниці, в якій апостоли молилися разом із Богородицею, нагадує отець Костянтин: спочатку – потужний шум, а далі – вогонь, що почив на кожному з апостолів. Цей вогонь, вчить церква, і був Святим Духом.
Так само, власне, і у наші дні, продовжує настоятель: коли людина хоче щось вирішити по-людськи, то застосовує людську силу та розум, коли ж – по-Божому, то робить це із Духом Святим. Саме він керує нею: як вчинити, що сказати. Тож і збираються у храмах люди, аби прикликати його.
Та чи достатньо, аби вважатися воістину православним християнином, відзначитися у церкві виключно із зеленню на Трійцю, з писанками на Пасху, з медом чи яблуками на Спаса? Господь – не продавець, а храм – не супермаркет, вкотре нагадує отець Костянтин.
Автор: Олександр Єжель
Камера: Юрій Гавриш
ТРК ВІК
Просмотрено: 209 раз
