Не придумати, мабуть, кращого аперитиву до свята, аніж диво-бальзам від дітвори: компоненти у ньому, що треба, нічого зайвого, все помічне і таке, що бадьорить – ложка гарного настрою, ложка здоров’я, по кілька крапель людяності й милосердя, до них – любові й теплоти, ну і спеціальних дріжджів. Аби зарплата «пухла».
Професію, що її обрали ті, хто зібрався біля бердичівського Центру Жінки, прийнято називати найгуманнішою у світі, вона ж бо покликана повертати людям здоров’я, рятувати від трагічної розв’язки, дарувати особливе відчуття – коли, попрощавшись із фізичним і душевним болем, ти знову кажеш «Здрастуй» повноцінному життю. У Бердичеві з професійним святом вітали місцевих медиків й усіх, хто причетний до медичної галузі.
Опікуватися станом медицини у Бердичеві, перебуваючи у верховному парламенті, поставив собі за мету Олександр Ревега. Серед іншого, народний депутат порадував звісткою: більше 0,5 млн. грн. отримає на сучасне обладнання місцева центральна лікарня.
Переносний, мобільний, японський… Із подарунком до винуватців свята прийшли меценати, давні друзі й партнери закладу – представники ГО «Вибір Бердичева». Презентували новенький апарат для ультразвукового дослідження.
Рушійна сила бердичівської медицини – її медичний персонал: від лікарів і до фельдшерів, від медсестер і до санітарок. Що саме залежить від їхнього професіоналізму, думається, говорити зайве. Та чого вартий величезний організм лікарні без водіїв, припустимо? А ліфтери? А реєстратори? Техніки? Зрештою, грамоти, подяки й святкові конверти вручати було кому і було від кого. Іноді, бува, не менш за премію тішать добрі слова на твою адресу. Особливо, коли промовляє їх твій шеф. Шефи бердичівських медиків – Лариса Бабікова та Наталія Хорошун – в один голос заявляють: вони твердо знають, що День медичного працівника – свято народне, адже стосується мало не усіх. Побільше відповідного настрою, миру, добра, злагоди та, звісно, здоров’я зичили лікарі своїм підлеглим. А ще – аби медична реформа пішла на благо як пацієнтам, так і тим, хто їх лікує.
Коли кожен із людей не забуватиме про те, що він, власне, людина, все у медичній галузі піде на краще, переконували виступаючі. Любов та повага до ближнього – здавалося б, елементарні речі – діють анітрохи не гірше, ніж таблетки чи краплі. Згадувати про це мусять ті, хто вийшов на чергування чи на прийом, не забувати про це повинні й ті, хто, часто змучений болем, справедливо чекає на увагу до своєї проблеми.
… і коли медсестра у відділенні вчергове пройшла повз тебе у задумі, а у крапельниці вже давно порожньо, замислись: може у цей самий момент красуня у білому халаті страждає за карооким парубком, думаючи, якими ж чарами того приворожити? Зліва щось добряче стискає й несила терпіти? А може, її дівоче серце теж розбите?..
Автор: Олександр Єжель
Камера: Юрій Гавриш
ТРК ВІК
Просмотрено: 1170 раз
