Цей 90-річний дідусь наполіг на тому, щоб його оперували саме у Бердичівському обласному госпіталі для ветеранів війни. Лікарі, зважаючи на вік чоловіка, вагались. Але той запевнив: немає коли хворіти, треба 13 правнуків ще оженити й одружити.
«Головне – ніколи нічого не боятися. Я інвалід І групи війни, дві війни пройшов – тут і на Далекому Сході. Я матрос, на флоті служив на есмінці», – говорить пацієнт Давид Буріс.
Його сусід по палаті – учасник Афганської війни. Лікуватися мусить регулярно через отриману травму. Багато років поспіль відмовляється їхати десь-інде, у рідному Бердичеві, каже, не гірше.
«Лікують дуже добре. Відношення – спасибі керівництву госпіталя – пролікуватися можна без проблем. Щороку лікуюсь, бо маю ревматоїдний артрит. У відділенні дуже добре ставляться», – розповідає Микола Кривенький з Бердичева.
Зі слів пацієнтів шпиталю, їх ніколи звідси не відправляли до аптеки з величезними списками ліків.
Нині Бердичівський обласний госпіталь для ветеранів війни готується до 70-го Дня народження. Пацієнти знають: з віком шпиталь стає тільки кращим. Не дарма за рік у ньому отримує лікування близько 5 тисяч людей, а щодня лікується не менше 240 хворих. Серед них – учасники різних воєн. Останнім часом серед них все більше молоді.
«У нас учасники АТО займають до 30% контингенту всіх пацієнтів. За останні декілька років їх проліковано понад 2 тисячі, а за 9 місяців цього року – майже 900 чоловік», – каже головний лікар Павло Журбенко.
Головним досягненням госпіталю головний лікар називає можливість лікувати людей на новому обладнанні. Обласне керівництво, благодійники та волонтери цьому сприяють.
Особлива гордість шпиталю – хірургічне відділення. Микола Ковальчук, який працює тут 21 рік, зазначає: не вистачає хіба що гарного ремонту. Три хірурги відділення на рік проводять близько 160 операцій. Для якісного їх проведення, каже, вже мають все необхідне.
«Електрозварювання м’яких тканин, усі види термокоагуляції, дихальна, наркозна апаратура, монітори для проведення спостереження за хворими. Ми лікуємо грижі, хронічні холецистити, щоб хворі швидше позбавлялися від хронічних захворювань», – говорить завідувач хірургічного відділення Микола Ковальчук.
Пацієнти госпіталю мають змогу проходити чимало різних процедур, які підбираються індивідуально. Приміром, магнітотерапію призначають для зменшення болю, набряків, зокрема після операцій і при запаленнях, при хворобах судин. УВЧ-терапія потрібна при гострих запальних процесах. Парафіно-озокеритове лікування ж має теплову, протизапальну, імуностимулюючу дію. Масажі у госпіталі роблять залежно від хвороби. А ще тут є ультразвукова та лазеротерапія.
«Хворі із задоволенням приходять і на теплолікування, і на електролікування, світлолікування, все залежить від діагнозу, хвороби. Лікуючий лікар призначає, я перевіряю, міряю тиск, коротко проводжу анамнез, контролюю загальний стан, як себе почувають пацієнти», – розповідає лікар-фізіотерапевт Тетяна Брезницька.
У кардіологічному відділенні для належного лікування людей теж забезпечені всією апаратурою для діагностики та медикаментами. Завідувач пані Алла зазначає: останнім часом контингент хворих помолодшав.
«Важче працювати з нинішніми хворими, учасниками АТО, бо вони були вирвані з мирного життя. Вийшло так, що їхні ровесники у мирі живуть, а вони пішли захищати нашу землю. Тому психологічно з ними важче спілкуватися, ніж із людьми старшого покоління», – каже завідуюча кардіологічним відділенням Алла Коваленко.
Для того, щоб учасники воєнних дій швидше поверталися до мирного життя, у госпіталі працює 2 психологи, є також і психотерапевт.
У планах шпиталю – відремонтувати комплекс лікувальних ванн та ввести у роботу басейн. А ще – як і нині збалансовано харчувати хворих 5 разів на день.
Матеріал сайту: http://zhitomir.today/
Просмотрено: 860 раз
