Православні християни за тиждень до Великодня святкують Вербну неділю або Вхід Господній у Єрусалим. У Хресто-Воздвиженському храмі ніде й голці впасти – людно, чимало прихожан стоять у порозі, чекають освячення верби й на вулиці. Разом із дорослими ідуть до церкви й дітки.
І поки дітки тішаться своїми букетиками, із якими прийшли до храму, а дорослі, слухаючи священика, осмислюють усю суть церковного свята.
Отець Костянтин розповідає історію одного з 12-ти головних свят у році – Входу Господнього у Єрусалим. Юдеї зібрались в Єрусалимі, чекаючи на свого месію: озброїлись, встелили пальмовим гіллям дороги. Його зустрічають таким чином, як і полководців, завойовників. А Ісус Христос в”їжджає до Єрусалиму на віслюку…
Ісус Христос, каже священик, приніс перемогу не над військом будь-яким чи імперією. Він приніс перемогу значно більшу.
Чому ж згадуєм цей день із вербовим гіллям, освячуєм його? Тому що у наших краях це перше дерево, що розпускає бруньки. Розквітла вербова гілочка – це провісник весни, цілющий оберіг, що символізує життя.
Щороку віряни у цей день несуть освячувати вербові гілочки. Кладуть їх за образами, де вони знаходяться цілий рік. Часто запитують священика: куди дівати минулорічні букетики?
Завершує церковну службу цього дня традиційний обряд освячення. Священик намагається не минути жодної людини: краплинки свяченої води – і на букетиках, і на усміхнених обличчях… За тиждень православні святкуватимуть Великдень.
Репортаж: Олени Лук’янюк
ТРК ВІК