Податок на нерухомість в Україні в 2018 році: хто і скільки платить. Термін сплати до 29 серпня 2018 року.

Повна назва податку звучить так: податок на нерухоме майно, відмінне від земельного. Під нерухомим майном маються на увазі квартири, будинки та інші житлові та нежитлові будівлі та приміщення. 

До об’єктів нежитлового фонду відносяться:

будівлі готельні; будівлі офісні; будівлі торговельні; гараж; будівлі промислові та склади; будівлі для публічних виступів (казино, гральні будинки); господарські (присадибні) будівлі; допоміжні (нежитлові) приміщення – це сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції та ін; інші будівлі.

Є ряд об’єктів, які не потрапляють під оподаткування. Це об’єкти нерухомості, що належать державі або територіальним громадам; об’єкти нерухомості в зонах відчуження і безумовного відселення; дитячі будинки сімейного типу; об’єкти житлової нерухомості, які належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування; гуртожитку; будівлі сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо в сільськогосподарській діяльності; об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, що перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємства і так далі.

Зараз в Україні оподатковується як житлова, так і нежитлова нерухомість. Пільгові розміри неоподатковуваних житлових приміщень встановлюються місцевими радами.

У 2018 році ставка податку на нерухомість зменшилася і становить 1,5% мінімальної зарплати за один м2. Для квартир розміром понад 300 м2 і для будинків більше 500м2 нарахована сума податку збільшується на 25 тис. Грн за кожен об’єкт.

Важлива зміна 2018 року в частині сплати податку на нерухомість стосується скасування відповідальності платника податків за несплату податку, якщо податковий орган не відправляв повідомлення.

А тепер – докладніше про всі ці нововведення.


Новий податок на нерухомість в Україні будуть платити власники нерухомого майна, незалежно від того, належить їм весь об’єкт цілком або тільки його частина, є вони резидентами або нерезидентами, фізичними або юридичними особами.

У разі часткової власності, кожен співвласник платить окремо за свою частину. Якщо квартира або будинок перебуває у спільній сумісній власності, тобто в документах не визначені частини, то співвласники повинні визначитися, хто буде платити – за спільною згодою або за рішенням суду.

Податок доведеться заплатити власникам нерухомості площею більше встановленого законом мінімуму.

Закон про податок на нерухомість передбачає, що ви повинні заплатити державі, якщо ви маєте у власності квартиру площею понад 60 м2 або житловий будинок більше 120 м2.

Якщо у власності є різні об’єкти житлової нерухомості, то податок стягується при загальній їх площі не менше 180 м2. Платити доведеться за кожен квадратний метр понад цю норму.

Місцева влада може збільшувати норму житлоплощі, тобто податок буде стягуватися від квартир площею не 60, а, наприклад, 80 м2. За кожен “зайвий” квадратний метр понад встановлену норму потрібно заплатити не більше 1,5% від мінімальної зарплати за станом на 1 січня минулого року.

На господарські будівлі, більшість місцевих рад встановили нульову податкову ставку.

Податок доведеться заплатити з будь-якого об’єкта, який використовується для отримання доходів (здається в оренду, лізинг, позичку, використовується у підприємницькій діяльності).

Податком на нерухомість не обкладаються дитячі будинки сімейного типу; будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств; будівлі, які використовуються для надання освітніх послуг; санаторно-курортні об’єкти і так далі.


Закон про податок на нерухомість встановлює пільгові розміри житлоплощі, за яку не потрібно платити – квартири до 60 м2 і будинки до 120 м2.

Податок сплачується за різницю між загальною площею і встановленим пільговим розміром. Але є два випадки, коли пільгова площа не вираховується із загальної.

Якщо об’єкт здається в оренду.
Якщо загальна площа всіх об’єктів перевищує 900 м2.
Якщо нерухомістю володіє кілька людей, то пільгова площа ділиться між ними: наприклад, якщо квартира 100 м2, але нею володіють двоє, то податок їм не нараховується.

Що можуть зробити з житлом за борги по комуналці, читайте тут >>>


– багатодітні або прийомні сім’ї, в яких виховується 5 і більше дітей,
– діти сироти,
– діти-інваліди, які виховуються одинокими матерями (не більше 1 об’єкту на дитину);
– громадські організації інвалідів,
– релігійні організації,
– дитячі будинки сімейного типу.
Не потрібно платити податок за непридатні квартири і будинки в аварійному стані, визнані такими за рішенням комунальних органів.

Розрахунок податку на нерухомість в 2018 році проводиться виходячи із загальної сумарної площі всіх нерухомих об’єктів, що перевищує пільгову.

Ставка податку на нерухомість за 1 кв. м. визначається для кожного населеного пункту органами місцевої влади. Законом встановлено максимум, вище якого органи місцевої влади не можуть піднімати ставку. Це 1,5% від мінімальної зарплати, встановленої на 1 січня року, за який сплачується податок.

У 2018 року потрібно буде заплатити податок на нерухомість за 2017 рік, виходячи з мінімалки, встановленої на 1 січня – 3 200.

Тобто максимальна вартість 1 оподатковуваного квадратного метра в Україні в 2018 році складе (0,015 х 3 200) = 48 грн.