Здається, це саме той випадок, коли у малюнки «поринаєш» – думками, настроєм, всім своїм єством. І це вже точно той випадок, коли примітивним побачене не назвеш. А дарма, до речі: роботи, виставлені у залі молодіжного центру «М-Формація», що на Вінницькій, 10, представлені саме у стилістиці примітивізму. У світі мистецтва примітивізм не означає «недосконалість» чи ну щось вже дуже простеньке, хоча спрощеність є однією з головних його ознак. А символізує чистоту, радість, природність, навіть певну наївність, з якими автор споглядає ще не надламаний високотехнологічною цивілізацією світ.
Авторами представлених в «М-Формації» робіт виступили юні бердичівляни – вихованці місцевої «художки», а також учні 1-ї школи, НВК № 4 та місцевої школи-інтернату. Виступили у рамках оголошеної міським відділом культури та художньою школою виставки-конкурсу. Свого часу Пабло Пікассо заявив, мовляв, кожна дитина – художник, нагадала начальник відділу Валентина Кузьменко, і місто має змогу переконатися у правоті слів видатного сюрреаліста. Як і у тому, наскільки потужним є потенціал Бердичева мистецького.
Дуже непросто було членам журі визначитися з кращими у цьому розмаїтті чистоти, світла та барв, зізнається директорка художної школи Ірина Ніколайчук. Ангеліна Білокриницька, Вероніка Ковальчук, Софія Письменна, а також Антоніна Грабчак, Софія Корнійчук та Анна Волотовська, за оцінкою фахівців, очолили бердичівську юну художню сотню.
Примітивізм – цікава річ, кажуть учасники конкурсу: у ньому, серед іншого, вся мудрість предків.
Організатори подбали про те, аби жоден з учасників виставки-конкурсу не залишився невідзначеним: в якості подарунків від місцевої влади юні майстри примітивізму отримали грамоти та альбоми для розвитку творчих здібностей, а краща шістка до того ж – набори пензлів.
Репортаж Олександра Єжеля
ТРК ВІК
Просмотрено: 1237 раз
