Мало не весь час заявляти про те, що потрібно бути простішими і при цьому весь час все ускладнювати… Хотіти щирості й уваги, а самим ховатися за незліченними масками… Так, напевне, можуть лише люди.
Через кавову імпрезу відійти від метушні, забути про умовності і стійкі рамки життєвого хронометра та, можливо, відкрити себе нових запросили 14-го лютого чарівне жіноцтво у бердичівському молодіжному центрі «М-Формація». В якості гостей – суто Валентини, у ролі баристки, котра з кавових зерен здатна заварити кохання, заступниця директора місцевої бібліосистеми Олена Гринчук. Яка, з-поміж іншого, стверджує: потенціал кавової зернини просто народжений задля трансформації всього сірого й буденного у свято, гармонію, творчість. Ну і, звісно, там де витає аромат кави, неодмінно панує любов. Мабуть, щось у тому, таки є, адже, відкинувши умовності, Валентини (кожна з яких унікальна й не схожа на іншу) ділилися думками про вічне почуття і себе у ньому.
Гості смакували ароматний напій, озвучували свої кавові переваги, а заодно дізнавалися, що… Що еспресо – то життя: гірчить, але бадьорить. Капучіно – закоханість, лате – мрії, моко – меланхолія, айріш – пристрасть, а рістретто, уявіть собі, смерть – тобто, життя одним ковтком, випиваєш, просиш рахунок і йдеш.
А ще кава – то палітра можливостей: одна-дві філіжанки – і людина здатна стати, припустимо, живописцем. Причому яким! Може малювати у хмарах, гармонійно поєднувати безліч кольорів, змішувати між собою хмари й вітер. Так на сході описують техніку ебру – коли малюнок створюється на воді або у спеціальному розчині, аби потім бути перенесеним на папір. А поки Валентини працювали над створенням шедеврів, головна майстриня зі міксування кави й кохання розповіла одну цікаву історію. Діло було у Бердичеві, тож історія – про єврейську маму. Розчинившись без остатку у своїх дітях, у буденних справах і турботах, та зовсім забула про себе. Вистачило жінку на безмежно довго, але настав, таки, той день, коли сили остаточно закінчились, а з ними – і потяг до життя. Пішла нещасна до рабина, і він підказав вихід – жінка віднайшла умиротворення, душевний спокій, згадала, що таке посмішка і забула про дратівливість.
Ну що, записуєте рецепт?...
Бердичівська імпреза підходила до завершення… На гостей чекали презенти – незвичайні скриньки ручної роботи. Кожну зі скриньок наприкінці дня прикрасить сердечко, вони вірять у це, запевнили в «М-Формації». Ну а той, хто залишиться без подарунка, нехай не впадає у відчай: хоч іноді змушуйте світ чекати, робіть добро, не тримайте власні чесноти закритими у коморах – і підходящі половинки неодмінно зустрінуться. І філіжанка кави вам у допомогу!
Автор: Олександр Єжель
Камера: Юрій Гавриш
ТРК ВІК
Просмотрено: 637 раз
