Березневий Бердичів зізнавався у любові Жінці

Здавалося б, лише хвилина без Них, а бердичівські чоловіки вже відчувають себе нескінченно самотніми. Ще не встигли промовити: «До вечора!», а вже чекають на побачення з Ними, зітхаючи, мовляв, так хочеться взяти Їхні руки у свої, торкнутися вустами Їхніх долонь, вдихнути запах Їхнього волосся, пригорнути, огорнути…

Напередодні 8 Березня у міському Палаці культури найспівочіші представники сильної половини Бердичева зізнавалися у любові Жінці. У кожного – своя історія, свій етап, свій рецепт ідеальних стосунків. Сергій Ігнатенко, припустимо, знаходиться у стані віри: прийде час, переконаний, і блакитне небо з’єднає його та його єдину, він знайде шлях до її серця і вони обов’язково будуть разом. Головне, аби…

Бачите себе володарем жіночих сердець, але не знаєте, як підступитися і перейти безпосередньо до підкорення з наступним збиранням багатого врожаю? Вчіться у Володимира Дуковського: на полювання виходить, начебто, один – закінчує в оточенні цілої армії чарівниць. Знає ж бо, чим брати…

Що не кажи, а кожен мріє про ідеал, констатують бердичівляни-чоловіки. І задаються питанням: ідеальними стають чи народжуються? Ну, принаймні, основи джентльменства прищеплюються у дитячому садочку – це точно. Не вірите?..

Коли Сергій Ланцов прагне створити на 8 Березня свято своїй обраниці, то готує картоплю у святковому мундирі, коли на цей момент у стосунках відчувається напруга, готує картоплю «подавлену» (мабуть, відповідно настрою). Алла Садковська ось «заточена» на нежадібних романтиків із почуттям гумору. Дмитро Печенюк, у свою чергу, незмінно зранку дарує коханій квіти та одразу береться за пилосос (по-перше, будуть квіти – не буде до чого придертися, а рев пилососа змусить кохану забути, що повинна була зустріти маму на вокзалі).

Загалом усі, як один, зізнаються: коли зсередини почуття так і хльостають, важко підібрати потрібні слова. Благо, що є у Бердичеві чоловіки, в яких це виходить бездоганно.

Аби цьогорічне 8 Березня стало поштовхом для зародження нових почуттів, аби старі, перевірені, почуття теж збагатилися чимось до цього незвіданим, аби ще більше кохання оселилося у сім’ях бердичівлян, побажав, з-поміж іншого, головним винуватицям свята міський голова Василь Мазур.

За народним депутатом України Олександром Ревегою, Жінка – джерело енергії, тепла й любові. Вона, власне, це те, що рухає Україною. Котра теж, до речі, жіночого роду.

Любов, Ніжність, Світло, Тепло, Ласка… Ці Жінки відчуватимуть їх до своїх Чоловіків, доки житимуть: воістину вічними зробила їхні почуття війна. Війна затьмарила їхню радість від святкових подій та від кожного прожитого дня, зробила важчою їхню ходу, зачорнила їхній одяг та погляд. І, можливо, Весна, живі квіти, людська пам’ять та увага спільно зможуть хоча б ненадовго повернути посмішки на обличчя таких прекрасних і таких згорьованих Жінок – матерів та дружин загиблих українських Героїв.

Автор: Олександр Єжель

Камера: Дмитро Піньківський

ТРК ВІК